Національний банк Грузії запроваджує пілотне середовище з обмеженим доступом для тестування технологічних можливостей системи CBDC та потенційних сфер застосування за допомогою набору сценаріїв використання. Регулятор відібрав 9 компаній, які приєднаються до дослідження.
Як зазначається на сайті НБГ, цей список включає компанії, які продемонстрували достатній технологічний потенціал, зрілість, спроможність, відповідний досвід і бажання приєднатися до їх польових досліджень. До списку увійшли Augentic, Bitt, Broxus Holdings, Currency Network, DCM, eCurrency Mint, FARI Solutions, Ripple Labs та Sovereign Wallet.
Регулятор підкреслив, що залишається “технологічно агностичним” і розглядає різні технологічні рішення для проєкту цифрового грузинського ларі, які можуть запропонувати компанії. Після завершення етапу відбору НБГ визначить єдиного технологічного партнера для переходу до пілотного етапу, щоб протестувати платформу CBDC в обмеженому часі в реальному середовищі та оцінити практичні випадки використання.
У документі, опублікованому в лютому, НБГ заявив, що розглядає дворівневий дизайн для свого CBDC з гаманцями, наданими третьою стороною. Цифровий ларі буде програмованим і підтримуватиме токенізацію активів.
Варлам Ебаноідзе, керівник фінтех-відділу НБГ заявив у червні, що випадки використання цифрового ларі включають надання сільськогосподарського страхування та автоматизацію операцій з нерухомістю. Він додав, що НБГ думає про інтеграцію в Європейський Союз і хоче бути сумісним з цифровим євро, зберігаючи монетарну свободу.
Грузинський регулятор вперше оголосив, що розглядає можливість випуску CBDC у травні 2021 року, не надаючи часових рамок. У січні він запросив висловлення інтересу від фінтех-компаній до участі в обмеженому пілотному проєкті.
У вересні НБГ оголосив, що братиме участь як спостерігач у проєкті Банку міжнародних розрахунків (BIS) mBridge, який включає Китай, Гонконг, Таїланд і Об’єднані Арабські Емірати, приєднавшись до близько 10 інших країн-спостерігачів. Він також планує використати знання та досвід проєкту Aurum BIS.
