З 9 січня 2025 року банки ЄС зобов’язані приймати миттєві платежі, що вимагало значного оновлення інфраструктури та операційних процесів. Зокрема, посилений скринінг на предмет санкцій та виявлення шахрайства – одні з основних викликів, пов’язаних з обробкою платежів у режимі реального часу.
До жовтня 2025 року банки повинні мати можливість надсилати миттєві платежі, а це означає нові виклики, серед яких верифікація одержувача платежу, масові платежі та управління ліквідністю.
Цьогоріч Регламент ЄС про миттєві платежі (IPR) став обов’язковим для банків і платіжних компаній по всій єврозоні, а з 2027 року цих вимог будуть зобов’язані дотримуватися і в решті країн ЄС. Миттєві платежі – це більше, ніж просто технологічне оновлення. Це відповідь на вимоги клієнтів щодо швидкості, безпеки та надійності фінансових транзакцій. IPR має на меті підтримку зростаючої цифрової економіки Європи та потреб її споживачів і компаній.
Миттєві платежі становили лише 0,08% усіх кредитних переказів ЄС у 2018 році. Сьогодні ця частка все ще становить менше 20%. З огляду на нормативні зміни та зростання попиту клієнтів, очікується, що обсяг миттєвих кредитних переказів швидко зросте.
Водночас стислі терміни та нові вимоги створюють певні виклики для банків і платіжних компаній, які необхідно подолати, щоб залишатися лідерами на європейському ринку платежів. Розглянемо детальніше ті виклики, з якими стикнулися фінансові гравці, адже це може стати корисним досвідом для українських банків і фінкомпаній, які також знаходяться в процесі впровадження миттєвих платежів.
1. Правило 10 секунд, 24/7
Починаючи з січня банки зобов’язані дотримуватися схеми миттєвих кредитних переказів SEPA (SCT Inst), забезпечуючи отримання миттєвих платежів у євро, доступність коштів для отримувача платежу та надсилання підтвердження постачальнику платіжних послуг (PSP) платника протягом 10 секунд.
Дотримання вимог передбачає значні інвестиції в інфраструктуру та операційні процеси. Багато установ мають складні, застарілі системи, які не можуть підтримувати миттєві платежі 24/7/365. Як результат, вони змушені модернізувати їх або впроваджувати нові технології. Також фінустанови зобов’язані переглянути угоди про обслуговування з третіми сторонами (наприклад, банківськими партнерами, постачальниками послуг підключення, хмарними провайдерами), щоб забезпечити стійку роботу в будь-який час.
Тож виконання поставлених вимог залишається складним завданням, враховуючи необхідність значних технологічних оновлень, операційних коригувань та взаємодії з іншими сторонами. Водночас ті, що скористаються цією можливістю для оновлення, зроблять суттєвий вклад у забезпечення майбутнього своєї діяльності.
2. Скринінг на предмет санкцій
Банки та платіжні провайдери повинні вдосконалити свої процеси скринінгу клієнтів та транзакцій SEPA Instant на відповідність спискам санкцій ЄС. Це включає два основні зобов’язання:
- негайна ідентифікація визначених осіб: провайдери повинні “негайно” визначити, чи підлягають клієнти цільовим фінансовим обмежувальним заходам;
- скринінг транзакцій SEPA Instant заборонено: фірмам не дозволяється проводити скринінг транзакцій, щоб перевірити, чи є платник або одержувач платежу особами чи організаціями, на яких поширюються цільові фінансові обмежувальні заходи.
Ці заходи мають вирішальне значення для зменшення ризиків, пов’язаних з миттєвим характером платежів. Однак вони створюють проблеми для організацій, які не готові працювати сім днів на тиждень та у святкові дні. Рішенням може стати модернізація інструментів, які дозволять цілодобову перевірку та обробку хибних збігів. Крім того, використання генеративного ШІ може підвищити швидкість і точність виявлення потенційних збігів.
3. Виявлення та запобігання шахрайству
Впровадження миттєвих платежів підвищує потребу в надійних заходах щодо виявлення та запобігання шахрайству в режимі реального часу. Оцінки Європейського банківського управління (EBA) показують, що ризик шахрайських переказів до 10 разів вищий для миттєвих кредитних переказів порівняно зі звичайними кредитними переказами.
Регламент миттєвих платежів акцентує на двох ключових сферах:
- Моніторинг шахрайства в режимі реального часу: впровадження систем, здатних виявляти та зменшувати вплив шахрайської діяльності під час обробки платежів.
- Зменшення ризиків нових видів шахрайства: посилення процесів автентифікації та впровадження оцінок ризиків на рівні транзакцій.
Як і в решті вимог, ці також вимагають значних технологічних оновлень та операційних коригувань. Невеликі компанії або ті, що мають застарілі системи виявлення шахрайства, можуть стикнутися з труднощами.
4. Верифікація отримувача платежу (VOP)
З жовтня 2025 року банки та платіжні компанії повинні будуть надсилати миттєві платежі. Це передбачає вирішення кількох критичних факторів, зокрема йдеться про верифікацію отримувача платежу (VOP). VOP допомагає гарантувати, що IBAN, наданий для транзакції, відповідає імені передбачуваного одержувача. Одним із викликів для банків є вибір відповідного рішення або постачальника послуг з необхідним географічним покриттям. Також складнощі можуть виникнути з корпоративним банкінгом.
Європейська платіжна рада опублікувала схему VOP, яка надає набір правил і стандартів для впровадження послідовної можливості обміну повідомленнями на основі API та сумісності. Однак багато банків стурбовані тим, що жовтневий дедлайн надто близько, і треті сторони, які мають намір запропонувати механізми маршрутизації та/або верифікації для схеми VOP, не встигнуть зареєструватися. Вибір та впровадження стороннього рішення потребує часу та ретельної перевірки, а також технічного тестування.
5. Управління ліквідністю та масовими платежами
Управління масовими миттєвими платежами передбачає обробку великих пакетів окремих кредитних переказів, що надсилаються разом. Банки повинні проводити верифікацію для всіх транзакцій, а потім розпакувати та виконати кожне платіжне доручення протягом 10 секунд (або навіть протягом 5 секунд, згідно з майбутніми правилами SCT Inst).
Наразі банки та постачальники платіжних послуг вивчають різні методи для спрощення процесу масових миттєвих платежів, такі як пропонування корпоративним клієнтам можливості попередньо перевірити свою групу бенефіціарів перед надсиланням масового пакету на виконання. Це має покращити обслуговування клієнтів, мінімізуючи труднощі в процесі оплати.
Щодо управління ліквідністю, то постійна доступність коштів для обробки миттєвих платежів є надзвичайно важливою. Це вимагає перегляду прогнозів ліквідності, особливо для операцій вночі та на вихідних; підтримки достатніх резервів у різних валютах; та пропонування клієнтам спотових курсів у будь-який час, навіть коли валютні ринки можуть бути закриті. Платіжні провайдери також повинні враховувати, що миттєві платежі можуть змінити поведінку клієнтів та моделі транзакцій.
2025 – рік змін
Як бачимо, 2025 рік став важливою віхою для багатьох банків і платіжних компаній. Зміни, необхідні для запуску миттєвих платежів як продукту, впровадження системи VOP та посилення механізмів запобігання шахрайству, є суттєвими. Від сканування ринку та вибору правильних постачальників до внесення необхідних змін у канали обслуговування клієнтів та інтерфейси користувача – все це необхідно зробити в достатньо стислі терміни для гравців європейського ринку.
Відповідність нормативним вимогам – це одне, але забезпечення безперебійного користувацького досвіду на всіх каналах, безсумнівно, є однією з найгарячіших тем цьогоріч та у найближчі декілька років.
За матеріалами EY
