Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев висловив різку критику щодо результатів роботи Міністерства економіки у сфері дерегуляції бізнесу. За його словами, команда міністерства не змогла впоратися з анонсованими планами масштабної дерегуляції.
Про це пише Економічна правда. Гетманцев зазначив, що процес ухвалення рішень виявився надто затягнутим, а кінцевий результат — обмеженим.
Міжвідомча робоча група з дерегуляції за результатами роботи у 2023 році запропонувала із 1,3 тисячі регуляторних інструментів скасувати 456 та оптимізувати 584. Проте на оформлення пропозицій у план дерегуляції пішло 8 місяців, і лише на початку вересня 2024 року було затверджено план із 99 заходів.
Серед скасованих регуляторних актів опинилися досить несуттєві документи:
- дозвіл на установку тимчасових нетеплоємних печей у кінотеатрах;
- ️дозвіл на розміщення в приміщеннях для утримання тварин та птиці електроводонагрівників;
- ️дозвіл на застосування для пульверизаторного фарбування емалі та фарб, що містять у собі з’єднання зі свинцю;
- ️погодження інструкції про порядок прибирання пилу у виробничих приміщеннях з робочих місць, проходів та сходів;
- ️погодження графіка аналізу повітря на робочих місцях;
- ️погодження статуту приватного центру туризму учнівської молоді, приватного центру / будинку / клубу еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді, станції юних натуралістів;
- ️висновок щодо можливого впливу будівництва та провадження господарської діяльності на стан народних художніх промислів;
- ️дублікат посвідчення мисливця;
- дублікат щорічної контрольної картки обліку добутої дичини тощо.
На думку Гетманцева, ці зміни навряд чи суттєво вплинуть на покращення інвестиційного клімату в Україні.
“Ось що, виявляється, системно заважало покращенню інвестиційного клімату в державі. Коротко оцінюючи дерегуляційну реформу – гора народила мишу”, — підсумував голова податкового комітету, вказуючи на невідповідність масштабних очікувань та скромних результатів роботи.
