10 серпня у столичному МВЦ пройшов тринадцятий iForum – найбільша в Україні та Східній Європі IT-конференція, що зібрала 5400 відвідувачів і понад 130 спікерів. Цьогоріч iForum був розділений на вісім напрямів, з них три нових: Military Tech, АІ та Україна Майбутнього. У цій статті ми зібрали ключове.
Military Tech як пріоритет для країни
Цьогоріч MilTech став головною темою на iForum, що зумовлено викликами воєнного часу. Український ринок MilTech визрівав з 2014 року, проте повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022-го прискорило його зростання в рази. У дискусіях взяли участь розробники та стартапери, військові, керівники Мінцифри та Міністерства з питань стратегічної промисловості, представники благодійних фондів та інші.
Ключовими нині є питання розробки та виробництва БПЛА, засобів РЕБ (радіоелектронної боротьби), роботів-розміновувачів, а також пошук інвестицій для реалізації цих проєктів. За словами Михайла Федорова, міністра цифрової трансформації, у цій війні переможе той, у кого більше дронів. БПЛА — це очі, які рятують життя військових, дають змогу вести розвідку, проводять рятувальні операції, знищують ворожу техніку. За його словами, за останні три-чотири місяці уряд уклав 40-42 контракти на придбання дронів для українських підрозділів.
Марія Берлінська, українська військова та засновниця громадської організації “Центр підтримки аеророзвідки”, що була модераторкою однієї з панельних дискусій, зазначила: “Найбільша в історії людства війна дронів відбувається в Україні. Щоб не втрачати людей, потрібно вкладатися в технології”. Марія каже, що дрон за $500 здатний знищити російський танк за мільйони доларів.
Окрім дискусій, в рамках iForum була проведена виставка з символічною назвою “Місто Майбутнього”, яка зібрала найпрогресивніші MilTech-проєкти: евакуаційні багі, роботизовані платформи, зокрема для виявлення мін, різноманітні БПЛА.
Україна майбутнього
В рамках однієї з панельних дискусій спікери обговорили, чому Україна важлива для Європи. За словами Олексія Соболєва, заступника міністра економіки, наша держава може стати основним для ЄС постачальником “зеленої” енергетики та аграрної продукції. Але, як вірно зазначили інші спікери, Україна має також величезний потенціал з технологічної точки зору. Тож інвестиції в країну обов’язково будуть надходити, як тільки завершиться війна.
Підприємці зі свого боку зазначили, що однією з ключових загроз для України як зараз, так і в майбутньому, є корупція. Також бізнес каже про певний тиск з боку влади. Так, за словами Володимира Поперешнюка, співзасновника Нової Пошти, підприємцям постійно “затискають гайки”. А співзасновник Rozetka.ua Владислав Чечоткін розповів, що протягом 2022 року його бізнес перевіряли контролюючі органи біля 100 разів, у тому числі під час блекаутів, коли точки видачі Rozetka стали пунктами незламності.
В рамках напряму “Стартапи” експерти та гравці галузі говорили про те, що в Україні критично мало нових стартапів. За словами Павла Карташова, директора Українського фонду стартапів, ключові виклики на сьогодні – де брати стартапи і як допомогти підприємцям. На думку експертів, починати варто з системи освіти, адже нині мало студентів на таких спеціальностях, як фізика, а багато студентів обирають для навчання не Україну.
За словами Олександра Борнякова, заступника міністра цифрової трансформації, в Ізраїлі близько 1000 стартапів на 1 млн населення, в Європі – 500, в Україні – до 100. “Нам треба збільшити цей показник в 5 разів і більше, тоді ми зможемо залучати міжнародні фонди”, – каже представник Мінцифри.
Цифрові активи та штучний інтелект
Напрям “Блокчейн” був присвячений обговоренню криптовалют, NFT, криптобізнесу, а також законодавчих ініціатив. В рамках панельної дискусії ключовим питанням було регулювання ринку цифрових активів в Україні, зокрема зміни у відповідному законодавстві, запропоновані Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). За словами Максима Лібанова, представника Комісії, регулювання потрібне для того, щоб перейти від “дикого заходу” до правової держави. Це дозволить захистити інтереси інвесторів і створити умови конкуренції. За словами Наталі Дрік, виконавчої директорки Blockchain Association of Ukraine, регулювання потрібне, щоб з’являлись нові сервіси.
Олександр Борняков упевнений, що регулювання цифрових активів точно не має бути таким самим, як регулювання фінансового і фондового ринків. “Ми прийдемо до того, що більшість core рішень сучасних фінансових інститутів будуть побудовані на блокчейні”, – також зазначив представник Мінцифри.
Напрям AI розглянув широкий спектр питань: від етики й естетики до економіки та філософії. Зокрема, цікавим кейсом, що свідчить про активне тестування та впровадження українськими компаніями технологій штучного інтелекту поділився Володимир Цой, співвласник і президент групи компаній MTI Group. За його словами, MTI Group не може інвестувати в нові роздрібні магазини, тому що немає нових торгових центрів, а багато діючих були знищені або залишаються на окупованих територіях. Тому компанія інвестує у розвиток технологій: мобільний застосунок, віртуальна реальність, доповнена реальність, штучний інтелект.
