Дискусії щодо доцільності впровадження універсального (безумовного) базового доходу точаться все частіше протягом останнього десятиліття в різних країнах. Ідея безумовного базового доходу передбачає, що кожен громадянин країни отримує від уряду гарантовану суму грошей. Розглянемо детальніше переваги та недоліки такої концепції, а також доцільність впровадження безумовного базового доходу в Україні.
Що таке безумовний дохід і як це працює?
Під універсальним базовим доходом розуміють регулярні однакові виплати всім громадянам країни, незалежно від їхнього доходу, соціального статусу, віку чи роботи без будь-яких зобов’язань з їхнього боку. Цим безумовний базовий дохід відрізняється від адресної фінансової допомоги безробітним чи окремим соціальним групам населення.
Основними характеристиками безумовного базового доходу є:
- регулярність – виплачується через певні проміжки часу, а не як одноразова допомога;
- індивідуальність – виплачується фізичним особам-громадянам, а не домогосподарствам;
- універсальність – виплачується всім;
- безумовність – виплачується незалежно від наявності роботи, без урахування соціального статусу тощо.
На практиці в тих країнах, які розглядають чи тестують ідею запровадження безумовного базового доходу, обговорюють альтернативні форми. Наприклад, виплати можуть бути не в грошовій формі (готівкою або на рахунок), а у вигляді ваучерів (на харчування, освіту тощо), або ж виплачуватись все-таки лише певним соціальним групам (наприклад, внутрішні переселенці). Також базовий дохід може охоплювати не всю країну, а лише якийсь регіон.
Ідею безумовного базового доходу активно підтримують – і не менш активно критикують – як уряди різних країн, так і експерти. Прибічники цієї концепції вважають, що універсальний базовий дохід допоможе в боротьбі з бідністю, оскільки дасть людям час на пошуки роботи чи на отримання освіти для здобуття нової спеціальності. Важливою ця концепція є й на тлі посилення роботизації багатьох професій, в результаті якої все більше людей втрачають роботу.
Серед переваг базового доходу називають також:
- подолання бідності та задоволення базових потреб людей;
- вирішення питання працевлаштування відповідно до схильностей людини, можливість самореалізації;
- можливість легше адаптуватися до змін на ринку зайнятості на тлі розвитку сучасних технологій;
- зменшення адміністративних видатків на соціальну допомогу.
У свою чергу, противники запровадження універсального базового доходу аргументують тим, що подібна схема буде для державного бюджету занадто дорогою, а також може сприяти тому, що люди очікуватимуть грошей, нічого при цьому не роблячи.
Серед ризиків запровадження безумовного базового доходу зазначаються також:
- втрата мотивації до роботи, зростання безробіття;
- зростання тіньової економіки;
- посилення контролю над доходами та витратами з боку держави, особливо за безготівковим обігом;
- ризик зростання інфляції.
Експерименти в різних країнах
Зараз у світі немає жодної країни, де універсальний базовий дохід був би реалізований у національних масштабах. Проте деякі держави проводили відповідні експерименти або ж принаймні проводили опитування серед населення щодо підтримки запровадження базового доходу.
Перше опитування на цю тему проводилось у Європі в квітні 2016 року. За його результатами 64% опитаних жителів ЄС підтримали б запровадження універсального базового доходу; 35% респондентів відомо про таке поняття; 17% – нічого про це не знають. Припинили би працювати після запровадження УБД 4% опитаних громадян. Перевагами базового доходу респонденти називали те, що виплати знижують турботу про базові фінансові потреби (40%) і допомагають забезпечити всім рівні можливості (31%).
У Швейцарії влітку 2016-го відбувся референдум, на якому населенню було запропоновано питання про доцільність запровадження універсального базового доходу. У голосуванні узяли участь 46,9 % населення країни, з них 76,9 % відкинули озвучену пропозицію.
У 2017 році Фінляндія стала першою країною, яка вирішила протестувати ідею безумовного базового доходу. За експеримент відповідало урядове відомство, що займається питанням соціального забезпечення (Kela). Впродовж двох років – з січня 2017 по грудень 2018 – в країні виплачували двом тисячам безробітних громадян щомісячний платіж у розмірі 560 євро – без жодних умов. При цьому їм було дозволено заробляти додатково до цієї суми стільки, скільки вони хочуть.
Результати проведеного дослідження показали, що люди, які отримували такі виплати, психологічно відчували себе краще, були більш щасливими і розслабленими. Фінансові гарантії надали їм можливість спробувати свої сили в нових професійних проєктах без ризику стати банкрутами. Проте на ринку праці Фінляндії це жодним чином не позначилося.
У Німеччині також проводили подібний експеримент. Він стартував у серпні 2020 року та завершився в 2023 році. 120 добровольців щомісяця отримували по 1433 євро. Організатори прагнули дізнатися, як отримання базового доходу впливає на поведінку громадян, на їх інтеграцію в суспільство.
В провінції Онтаріо Канади виплачували гарантований основний дохід 4 000 особам з низькими доходами. Результати експерименту були дуже оптимістичними, проте проєкт відмінили через рік з приходом нової влади.
Чи доцільно запроваджувати безумовний дохід в Україні?
Безумовний базовий дохід може стати дієвим інструментом для вирішення економічних проблем під час та після війни в Україні, зазначає Юлія Юрків, експертка з формування державної політики в економічній та соціальній сферах у своїй колонці.
В Офісі Президента навесні 2022 року заговорили про можливість запровадження безумовного базового доходу для населення на тривалий час після закінчення війни. Для фінансування цього проєкту уряд сподівається використати компенсацію із заморожених золотовалютних резервів росії. Проте чи отримає Україна (та коли) доступ до заморожених резервів країни-агресорки – досі невідомо. Альтернативними джерелами фінансування впровадження базового доходу можуть стати кошти міжнародних інституцій.
На думку Юлії Юрків, є два варіанти запровадження безумовного базового доходу в Україні:
- Як окремий соціальний інститут. Виплачувати його всім громадянам без будь-яких умов. Це може бути як альтернативна форма соціального забезпечення або ж додаткова до вже існуючої системи. Проте такі суми є непосильними для України.
- Імплементувати в спрощеному варіанті окремі принципи безумовного базового доходу. Наприклад, протягом певного часу після завершення війни (скажімо, до двох років) ввести базовий дохід для громадян, які найбільше постраждали внаслідок війни та знаходяться в скрутному становищі, хто втратив роботу без можливості повернення на своє робоче місце, хто втратив житло і т.д. Такі виплати мають бути адресними.
При цьому розмір базового доходу також викликає дискусії, адже він повинен покривати всі базові споживчі потреби на місяць.
Окрім того, експертка наголошує, що необхідна також підтримка малого та середнього бізнесу.
Нинішня система соціальної підтримки українців потребує модернізації. І хоча запровадження в Україні моделі універсального базового доходу у її класичному вигляді через низку причин навряд чи доцільне, проте при формуванні соціальної політики держави багато характеристик цієї концепції варті уваги.
