Фінтех-пісочниці (Sandbox) є явищем відносно новим – першу було створено Управлінням з фінансового регулювання і нагляду Великої Британії (FCA) на початку 2016 року. Фінтех-пісочниця – це середовище, в якому банки та фінтех-компанії можуть експериментувати з інноваційними фінансовими продуктами чи послугами та тестувати їх на невеликих групах споживачів під контролем фінансових регуляторів. По суті, це безпечні місця для компаній, де вони можуть випробувати нові бізнес-моделі, що виходять за рамки існуючих фінансових правил.
У 2020 році Банк міжнародних розрахунків дійшов висновку, що ймовірність залучення інвестицій компаніями, які були частиною регуляторної пісочниці — особливо серед малих та молодих фірм — на 50% вища. Це не гарантує успіху, проте дослідження Asia-Pacific FinTechs показало, що участь у пісочниці сприяє фінансовим інноваціям, новим бізнес-моделям, діалогу з регуляторами, швидшому та менш витратному розвитку бізнесу, публічності, успішному ліцензуванню учасників, а також створенню фінансової та правової бази.
Цілі та види регуляторних пісочниць
Світовий банк визначає пісочницю як “структуру, створену регулятором, яка дозволяє фінтех-початківцям та іншим новаторам проводити експерименти в реальному часі в контрольованому середовищі під наглядом регулятора”.
Пісочниця дозволяє фінтех-організаціям тестувати нові послуги, оцінювати їхні ризики та створювати додатковий буфер між ринком і кінцевими споживачами, зменшуючи таким чином ризики впровадження нових послуг. Подібна екосистема забезпечує атмосферу співпраці для фінтех-гравців і вдосконалення пропозицій на основі потреб клієнтів. Пісочниці зазвичай обмежені у часі.
Регуляторні пісочниці виконують декілька завдань. Перш за все, вони забезпечують закрите середовище для тестування фінтех-продуктів. Крім того, вони дозволяють створювати нові бізнес-моделі, незахищені нормативними актами. Також пісочниці націлені на збалансування комплаєнса (відповідності нормам) і фінансового регулювання під час розробки та запуску нових фінансових продуктів. Нарешті, вони діють як каталізатори для створення екосистеми, яка сприяє інноваціям, водночас захищаючи споживачів від можливих ризиків нових продуктів.
Пісочниці відрізняються за такими ознаками:
- цілі: пісочниці можуть бути спрямовані на розвиток і підтримку бізнесу, або бути частиною ширшої стратегії країни;
- сфера: проблеми, що має на меті вирішити пісочниця, можуть бути вузьконаправленими (наприклад, щодо конкретної технології або нормативної прогалини) або мати широку сферу застосування (наприклад, запровадження інновації в секторі в цілому);
- масштаб: пісочниці відрізняються за масштабом ініціатив та кількістю зацікавлених сторін, залучених до пісочниці, а також за географічним охопленням (локальна, національна або транскордонна).
Протягом останніх п’яти років регуляторні пісочниці почали використовуватися різними регуляторами. Такі країни, як Велика Британія, Німеччина, Норвегія, Канада, Сінгапур створили пісочниці, до яких компанії можуть увійти, щоб тестувати нові способи збору, використання або переміщення даних.
Згідно з дослідженням Світового банку, понад 50 країн наразі експериментують із фінтех-пісочницями. Наприклад, у 2018 році Японія запровадила регуляторну пісочницю і відкрила її як для японських, так і іноземних організацій та компаній, які бажають експериментувати з новими технологіями, включаючи блокчейн, штучний інтелект та інтернет речей (IoT), у таких сферах, як фінансові послуги, охорона здоров’я та транспорт. Норвегія створила регуляторну пісочницю як частину своєї національної стратегії з розвитку штучного інтелекту, щоб надати рекомендації щодо захисту персональних даних для приватних і державних компаній. У Великій Британії було створено пісочницю для вивчення нових технологій.
Регуляторна пісочниця: досвід Великої Британії
У 2016 році Управління з фінансового регулювання і нагляду Великої Британії (FCA) оголосило про запуск регуляторної пісочниці з метою усунення перешкод для банківського та фінансового бізнесу, який прагне впроваджувати інновації. До 2021 року пісочниця FCA мала сім когорт, в рамках яких було отримано більше 500 заявок і прийнято понад 150 компаній для подальшого тестування.
Ціль регуляторної пісочниці FCA – збір інформації, формування досвіду та розгортання індивідуальних регуляторних рішень. Інші країни, у порівнянні з Великою Британією, дотримуються більш стриманого підходу. Пісочниця ж FCA з серпня 2021 року встановила “завжди відкритий” режим, тобто компанії можуть подавати заявки будь-коли, а когорти як такі більше не існують.
Така політика регулятора обумовлена результатами незалежного дослідження фінтех-сектору Великої Британії, проведеного у 2020 році. Однією з рекомендацій тоді було покращити регуляторну пісочницю, зробивши її доступною на постійній основі, а не в обмежених за часом когортах. Будучи відкритою для змін і адаптуючи правила пісочниці до потреб компаній-учасниць, Велика Британія демонструє прагнення зберегти свою роль країни-лідера в сфері FinTech.
Регуляторна пісочниця в Україні: коментар Національного банку
Одним із ключових елементів Стратегії розвитку фінтеху в Україні до 2025 року від НБУ є розроблення і впровадження концепту регуляторної пісочниці для швидкого тестування інноваційних фінтех-проєктів. Ми звернулися до регулятора з проханням надати більше деталей щодо підготовки та запуску фінтех пісочниці в Україні.
Стартом реалізації ідеї зі створення в Україні фінтех-пісочниці (регуляторної платформи НБУ) стала підготовка у 2019 році проєкту Закону України “Про платіжні послуги”, так званого закону про PSD II. Саме цей закон, введений у дію 1 серпня 2022 року, містить відповідні норми, що дозволяють запустити регуляторну платформу на базі Національного банку.
То коли ж очікувати запуску фінтех-пісочниці в Україні? “Наразі ми працюємо над тим, щоб імплементація норм, необхідних для запуску регуляторної платформи НБУ, завершилася у четвертому кварталі 2022 року. Водночас, на нашу думку, для учасників фінансового ринку, зокрема інноваційних компаній, найголовнішим є не питання “Коли?”, а питання “Як буде працювати регуляторна платформа НБУ”. Адже саме запровадження коректних умов роботи регуляторної платформи НБУ зможе зробити її роботу успішною та сприятиме виходу на ринок нових інноваційних фінансових сервісів та продуктів”, – розповіли в Нацбанку.
Які переваги фінансовому сектору України принесе запуск пісочниці?
Регуляторна платформа НБУ виконуватиме три дуже важливі функції, зазначають у Нацбанку. Насамперед – це платформа для взаємодії з ринком: лояльна та відкрита до всіх учасників, які бажають впроваджувати нові сервіси та продукти на ринку, щоб поліпшити життя клієнтів. Формат комунікації – проінноваційний і набагато менш зарегульований.
“НБУ вже має практику якісних інноваційних комунікацій з ринком і вже відчуває запит на фасилітацію діалогу з інноваційного розвитку ринку. Подібний діалог і практика буде застосовуватись і в діяльності регуляторної платформи НБУ. Зокрема, будуть створюватися тематичні стріми щодо затребуваних інноваційних напрямків, відбуватиметься обговорення з учасниками ринку стосовно адресних запитів щодо розвитку тих чи інших продуктів, сервісів і технологій”, – зазначив регулятор та додав, що таку практику має британський регулятор FCA в розрізі їхньої регуляторної пісочниці.
По-друге, це спеціальний правовий режим роботи для фінансових та платіжних компаній. Він дозволятиме тестувати нові сервіси в обмеженому середовищі без ризику порушення фінансового законодавства та за умови захисту прав споживачів. Мова йде про юридично невизначені продукти та сервіси, яких не існує на ринку чи вони значно переважають існуючі. Отже, запровадити їх на ринку без регуляторної платформи було б неможливо.
“Аплікант буде подавати заявку до регуляторної платформи і далі команда регуляторної платформи НБУ вестиме з ним діалог щодо визначення особливих умов тестування (не порушуючі при цьому інші норми законів та враховуючі захист прав споживачів). За результатами цього процесу відбуватиметься підписання договору про тестування між аплікантом та НБУ. Податись на період воєнного стану можуть тільки авторизовані/зареєстровані учасники фінансових та платіжних ринків (банківські і небанківські установи)”, – розповідають в НБУ.
По-третє, впровадження регуляторної платформи НБУ має спрацювати на покращення регуляторної функції Національного банку, для якого тісна взаємодія з інноваторами ринку, з огляду на їх тестування в регуляторній платформі, відкриє додаткові можливості для швидкого вдосконалення законодавчої та нормативно-правової бази. Зокрема, коли регулятор буде отримувати заявку в РП НБУ, яка дійсно відображатиме існуючі невідповідності правового поля (а саме, чого не вистачає для реалізації тієї чи іншої інновації), він вже з самого початку тестувань або за їхніми результатами може ініціювати вдосконалення нормативної бази, аби після успішних тестувань учасник РП НБУ міг вийти на ринок і мав юридичну визначеність щодо свого продукту/послуги. “Тож наша мета – створити умови для безшовного переходу тестувальника із спеціального правового режиму на звичайний ринок, де вже будуть усунуті прогалини, які існували до початку участі в регуляторній платформі”, – додають у Національному банку.
Досвід яких країн є успішним прикладом реалізації фінтех-пісочниці?
Як розповідають у Нацбанку, загальновизнаним є досвід реалізації регуляторної платформи у таких країнах як Велика Британія, Казахстан та Сінгапур. “Розуміння причин їх успішності та знання реалій вітчизняного ринку фінансових послуг допомогло Національному банку у підготовці концепції та баченні того, як регуляторна платформа може стартувати в Україні, враховуючи різну природу правових систем та нормативної бази у зазначених країнах”.
Разом з тим, за словами представників регулятора, досвід таких країн як Польща, США, Естонія та Греція також продемонстрував, що успішність цього проєкту буде залежати ще і від того, наскільки вдасться зберегти належний баланс між інноваційністю і відкритістю та контролем і відповідальністю регулятора під час реалізації покладених на нього функцій у фінансовій сфері.
