Fintech Insider
    Вхід
    Вийти

    Підписка на новини

    Отримуйте свіжі новини першими

    Останні публікації

    Українські підприємці отримали 4,2 млрд грн кредитів у квітні

    24 Травня 2025

    Найбільші банки США розглядають випуск спільного стейблкоїна

    24 Травня 2025

    Міжнародні партнери надали Україні $133 млрд фінансової підтримки за три роки

    24 Травня 2025
    Facebook Twitter Instagram
    Fintech Insider
    Надіслати статтю Вхід
    • Фінанси
    • Цифрові активи
    • Технології
    • Стартапи
    • Easy FinTech
    • Можливості
      • Анонси
      • Рекомендації
      • Вакансії
    Fintech Insider
    Головна»Вибір редакції»Еволюція безпеки платежів: від магнітної стрічки до біометрії

    Еволюція безпеки платежів: від магнітної стрічки до біометрії

    28 Квітня 2025
    Facebook Twitter LinkedIn WhatsApp VKontakte Email Telegram
    Поділитись
    Facebook Twitter LinkedIn Email Telegram WhatsApp

    Олексій Рубан, директор з інновацій NovaPay

    Світ стрімко переходить у діджитал. Ще десять років тому для покупки потрібно було йти до магазину з готівкою або пластиковою карткою. Сьогодні ж усе можна зробити онлайн — замовити їжу, купити техніку, оплатити комунальні послуги і переказати кошти за навчання дитини. Достатньо смартфона і кількох секунд. Разом зі зростанням зручності, змінювалися й технології безпеки. Розберемо, як саме розвивались технології захисту, й на що варто звертати увагу сьогодні, щоб убезпечити власні кошти.

    Як було: мінімальний захист і максимум ризику

    У 90-х і на початку 2000-х оплата карткою була ризикованою справою – мало хто міг користуватись, та й технології захисту були сумнівні. Карти мали лише магнітну стрічку – і жодного додаткового захисту. Щоб здійснити покупку, було достатньо знати номер картки, строк дії та CVV – часто ці дані вказувались просто на картці. З іншого боку, і шахраї не були такі просунуті, але все одно такий ступінь безпеки неприйнятний.

    Чому це було небезпечно?

    • Магнітну стрічку легко копіювали спеціальними пристроями – скімерами, які встановлювали на банкомати чи POS-термінали;
    • Технології шифрування не були досконалими — тобто дані могли потрапити у відкритий доступ під час кожної транзакції;
    • для онлайн-платежів не було додаткової перевірки — вистачало лише реквізитів картки, наприклад, втраченої чи вкраденої;
    • картку було складно швидко заблокувати, хіба що зателефонувавши до контакт-центру — але у багатьох випадках користувачі дізнавалися про проблеми вже після зняття коштів;
    • бракувало зручних мобільних сервісів, щоб стежити за рухом коштів або оперативно реагувати на підозрілі операції.

    Крім того, активно розвивалося фішинг-шахрайство — коли людей вводили в оману через підробні сайти, схожі на сайти банків або платіжних систем. Варто було один раз ввести свої дані — і контроль над карткою міг перейти до зловмисників.

    У результаті користувачам доводилось покладатись більше на удачу, ніж на захист. Саме з цього часу почалася потреба у створенні нових, технологічно просунутих методів захисту, які з часом трансформувалися у те, що ми маємо зараз.

    Перший рівень захисту: чіп і PIN-код

    Наступним кроком у розвитку платіжної безпеки стала поява карток із чіпом (EMV-картки). На відміну від магнітної стрічки, чіп зберігає дані у зашифрованому вигляді та створює унікальний код для кожної транзакції. Це означає, що навіть якщо хтось отримає доступ до цієї інформації, використати її повторно вже неможливо.

    Що додалося до безпеки?

    • PIN-код став додатковим бар’єром — навіть якщо картка в руках зловмисника, зазвичай до певного ліміту, більше 1 000 грн, оплата без коду неможлива;
    • фізична підробка картки через скімінг значно ускладнилась — вже не виходить скопіювати чіп так само легко, як магнітну стрічку.

    Це був перший справжній «щит» у руках користувача: тепер транзакція вимагала не лише доступу до картки, а й особистого підтвердження.

    А що з онлайн-оплатами?

    В онлайні це рішення не дало такого самого ефекту: чіп не використовується в інтернеті, а PIN-код не запитується. Проте, перехід на чіп сприяв формуванню культури багаторівневої авторизації, яка згодом стала основою для більш сучасних онлайн-рішень.

    Чіп і PIN-код стали точкою відліку для переходу від пасивного до активного захисту платежів. Це був перший крок до персоналізованої безпеки, де транзакція — це не просто натискання кнопки, а підтверджена дія конкретної людини.

    Захист онлайн-оплат: 3D Secure і одноразові паролі

    Коли електронна комерція почала зростати, банки й платіжні системи впровадили 3D Secure-технологію (зараз — EMV 3DS), яка вимагає підтвердити покупку окремо: через SMS, додаток або пароль. Цей етап став проривом у безпеці, адже без підтвердження транзакція не проходить.

    Сьогодні це виглядає так: ви вводите дані картки, і вам приходить код або push-повідомлення, яким потрібно підтвердити оплату.

    Що важливо знати:

    • це не забаганка банків і фінансових компаній, це справді те, що захищає від несанкціонованих платежів: якщо навіть карткові дані викрали, підтвердження так просто не пройдуть (не буду підказувати шахраям, що ще треба зробити, щоб пройшли);
    • система адаптується: у нових версіях вона оцінює ризики та може не запитувати підтвердження, якщо транзакція виглядає безпечною, і працює майже всюди — від маркетплейсів до сервісів таксі й доставки;
    • зручність зросла: push-підтвердження або біометрія швидші та легші у викооистанні за коди в SMS.

    3D Secure став золотим стандартом для онлайн-платежів — об’єднуючи безпеку, зручність і швидкість.

    Мобільні додатки та біометрія: контроль у ваших руках

    Сучасні фінтех-рішення зробили оплату не лише зручною, а й максимально захищеною. Лише уявіть собі, як розвинулись інтернет-банкінги. Вони спочатку були суто в вебі, потім з’явилися мобільні додатки, в яких можна було встановлювати ліміти на карту, блокувати карту, змінювати пін-код. Водночас, це була еволюція і в плані безпеки, і користувач міг відреагувати на підозрілі речі, самостійно заблокувавши картку. Також багато хто випускав окрему картку для покупок в інтернеті, хоча це створювало інші складнощі. Тепер же, з появою мобільних гаманців, все змінилось кардинально – карткові дані більше не передаються напряму. Замість цього використовується токенізація.

    Що це означає?

    Дані картки замінюються на одноразовий токен — унікальний код, який використовується тільки для конкретної транзакції. Навіть якщо хтось перехопить цей токен, повторно його застосувати неможливо.

    Що ще на варті безпечних платежів:

    • біометрія — відбиток пальця або Face ID — стає ще одним бар’єром. Тільки власник пристрою може підтвердити платіж;
    • немає фізичної карти — тобто грошима не можна скористатися без смартфона;
    • повна інтеграція з додатками дозволяє швидко відстежувати платежі та миттєво блокувати картку в разі потреби.

    Фактично, ви завжди маєте повний контроль над оплатою у власному смартфоні — з усіма рівнями сучасного захисту. Навіть у випадку крадіжки телефону скористатись фінансовим додатком, скоріше, неможливо.

    З моменту появи перших платіжних карт технології безпеки пройшли довгий шлях. І якщо раніше це були лише механічні засоби контролю, то зараз — це ціла екосистема, в якій ключову роль відіграє технологія, швидкість та зручність для користувача. Попри весь прогрес, найбільша вразливість — це користувач. Людина, яка натискає на підозрілі посилання, вводить свої дані на фейковому сайті чи повідомляє CVV по телефону. Тому головна порада: технології зробили оплату безпечнішою — але відповідальність усе ще лежить на вас.

    Фінанси
    Поділитись Facebook Twitter LinkedIn WhatsApp Email Telegram
    Попередня статтяVodafone інвестував понад 6 млрд грн у розвиток української мережі та підготовку до 5G
    Наступна стаття 55% американців готові перейти на цифрові гаманці для міжнародних переказів

    Схожі статті

    Українські підприємці отримали 4,2 млрд грн кредитів у квітні

    24 Травня 2025

    Міжнародні партнери надали Україні $133 млрд фінансової підтримки за три роки

    24 Травня 2025

    У банківській сфері України працює 100 тисяч осіб

    23 Травня 2025

    Кредитори ліквідованих банків в управлінні Фонду гарантування отримали 795 млн грн у квітні

    23 Травня 2025

    Залишити коментар Відмінити відповідь

    Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.

    Вхід/реєстрація через соц. мережі

    Соціальні мережі
    • Facebook
    • Twitter
    • Instagram
    • Telegram
    ТОП новин за тиждень
    Всі матеріали

    Українські підприємці отримали 4,2 млрд грн кредитів у квітні

    24 Травня 202502 Хв читання

    У межах підтримки мікро, малого та середнього бізнесу в Україні у квітні підприємці отримали 1…

    Найбільші банки США розглядають випуск спільного стейблкоїна

    24 Травня 2025

    Міжнародні партнери надали Україні $133 млрд фінансової підтримки за три роки

    24 Травня 2025

    У банківській сфері України працює 100 тисяч осіб

    23 Травня 2025
    Останні по темі

    Українські підприємці отримали 4,2 млрд грн кредитів у квітні

    24 Травня 2025

    Найбільші банки США розглядають випуск спільного стейблкоїна

    24 Травня 2025

    Міжнародні партнери надали Україні $133 млрд фінансової підтримки за три роки

    24 Травня 2025

    Підписка на новини

    Отримуйте новини першими

    Fintech Insider

    Про нас
    Про нас

    Медіа про фінтех та інноваційні технології

    Пошта: info@fintechinsider.com.ua

    Інформація
    • Редакційна політика
    • Користувацька угода
    • Контакти
    Facebook Instagram Telegram
    • Редакційна політика
    • Користувацька угода
    • Контакти
    © 2025 Fintech Insider.

    Введіть запрос вище та натисніть Enter щоб шукати. Натисніть Esc для відміни.

    Увійдіть або зареєструйтесь

    Вітаємо!

    Увійти або Зареєструватись.

    Вхід/реєстрація через соц. мережі

    Забули пароль?

    Реєструйтеся прямо зараз!

    Вже зарєєстровані? Увійти.

    Вхід/реєстрація через соц. мережі

    Пароль буде вислано на вказану вами пошту