Fintech Insider
    Вхід
    Вийти

    Підписка на новини

    Отримуйте свіжі новини першими

    Останні публікації

    ЄБРР надає ПроКредит Банку €20 млн для кредитування малого та середнього бізнесу

    13 Грудня 2025

    Amazon і Microsoft інвестують $52 млрд у розвиток технологій в Індії

    13 Грудня 2025

    Платформа Дія.Engine отримала визнання ЄС

    12 Грудня 2025
    Facebook Twitter Instagram
    Fintech Insider
    Надіслати статтю Вхід
    • Фінанси
    • Цифрові активи
    • Технології
    • Стартапи
    • Easy FinTech
    • Можливості
      • Анонси
      • Рекомендації
      • Вакансії
    Fintech Insider
    Головна»Вибір редакції»Еволюція безпеки платежів: від магнітної стрічки до біометрії

    Еволюція безпеки платежів: від магнітної стрічки до біометрії

    28 Квітня 2025
    Facebook Twitter LinkedIn WhatsApp VKontakte Email Telegram
    Поділитись
    Facebook Twitter LinkedIn Email Telegram WhatsApp

    Олексій Рубан, директор з інновацій NovaPay

    Світ стрімко переходить у діджитал. Ще десять років тому для покупки потрібно було йти до магазину з готівкою або пластиковою карткою. Сьогодні ж усе можна зробити онлайн — замовити їжу, купити техніку, оплатити комунальні послуги і переказати кошти за навчання дитини. Достатньо смартфона і кількох секунд. Разом зі зростанням зручності, змінювалися й технології безпеки. Розберемо, як саме розвивались технології захисту, й на що варто звертати увагу сьогодні, щоб убезпечити власні кошти.

    Як було: мінімальний захист і максимум ризику

    У 90-х і на початку 2000-х оплата карткою була ризикованою справою – мало хто міг користуватись, та й технології захисту були сумнівні. Карти мали лише магнітну стрічку – і жодного додаткового захисту. Щоб здійснити покупку, було достатньо знати номер картки, строк дії та CVV – часто ці дані вказувались просто на картці. З іншого боку, і шахраї не були такі просунуті, але все одно такий ступінь безпеки неприйнятний.

    Чому це було небезпечно?

    • Магнітну стрічку легко копіювали спеціальними пристроями – скімерами, які встановлювали на банкомати чи POS-термінали;
    • Технології шифрування не були досконалими — тобто дані могли потрапити у відкритий доступ під час кожної транзакції;
    • для онлайн-платежів не було додаткової перевірки — вистачало лише реквізитів картки, наприклад, втраченої чи вкраденої;
    • картку було складно швидко заблокувати, хіба що зателефонувавши до контакт-центру — але у багатьох випадках користувачі дізнавалися про проблеми вже після зняття коштів;
    • бракувало зручних мобільних сервісів, щоб стежити за рухом коштів або оперативно реагувати на підозрілі операції.

    Крім того, активно розвивалося фішинг-шахрайство — коли людей вводили в оману через підробні сайти, схожі на сайти банків або платіжних систем. Варто було один раз ввести свої дані — і контроль над карткою міг перейти до зловмисників.

    У результаті користувачам доводилось покладатись більше на удачу, ніж на захист. Саме з цього часу почалася потреба у створенні нових, технологічно просунутих методів захисту, які з часом трансформувалися у те, що ми маємо зараз.

    Перший рівень захисту: чіп і PIN-код

    Наступним кроком у розвитку платіжної безпеки стала поява карток із чіпом (EMV-картки). На відміну від магнітної стрічки, чіп зберігає дані у зашифрованому вигляді та створює унікальний код для кожної транзакції. Це означає, що навіть якщо хтось отримає доступ до цієї інформації, використати її повторно вже неможливо.

    Що додалося до безпеки?

    • PIN-код став додатковим бар’єром — навіть якщо картка в руках зловмисника, зазвичай до певного ліміту, більше 1 000 грн, оплата без коду неможлива;
    • фізична підробка картки через скімінг значно ускладнилась — вже не виходить скопіювати чіп так само легко, як магнітну стрічку.

    Це був перший справжній «щит» у руках користувача: тепер транзакція вимагала не лише доступу до картки, а й особистого підтвердження.

    А що з онлайн-оплатами?

    В онлайні це рішення не дало такого самого ефекту: чіп не використовується в інтернеті, а PIN-код не запитується. Проте, перехід на чіп сприяв формуванню культури багаторівневої авторизації, яка згодом стала основою для більш сучасних онлайн-рішень.

    Чіп і PIN-код стали точкою відліку для переходу від пасивного до активного захисту платежів. Це був перший крок до персоналізованої безпеки, де транзакція — це не просто натискання кнопки, а підтверджена дія конкретної людини.

    Захист онлайн-оплат: 3D Secure і одноразові паролі

    Коли електронна комерція почала зростати, банки й платіжні системи впровадили 3D Secure-технологію (зараз — EMV 3DS), яка вимагає підтвердити покупку окремо: через SMS, додаток або пароль. Цей етап став проривом у безпеці, адже без підтвердження транзакція не проходить.

    Сьогодні це виглядає так: ви вводите дані картки, і вам приходить код або push-повідомлення, яким потрібно підтвердити оплату.

    Що важливо знати:

    • це не забаганка банків і фінансових компаній, це справді те, що захищає від несанкціонованих платежів: якщо навіть карткові дані викрали, підтвердження так просто не пройдуть (не буду підказувати шахраям, що ще треба зробити, щоб пройшли);
    • система адаптується: у нових версіях вона оцінює ризики та може не запитувати підтвердження, якщо транзакція виглядає безпечною, і працює майже всюди — від маркетплейсів до сервісів таксі й доставки;
    • зручність зросла: push-підтвердження або біометрія швидші та легші у викооистанні за коди в SMS.

    3D Secure став золотим стандартом для онлайн-платежів — об’єднуючи безпеку, зручність і швидкість.

    Мобільні додатки та біометрія: контроль у ваших руках

    Сучасні фінтех-рішення зробили оплату не лише зручною, а й максимально захищеною. Лише уявіть собі, як розвинулись інтернет-банкінги. Вони спочатку були суто в вебі, потім з’явилися мобільні додатки, в яких можна було встановлювати ліміти на карту, блокувати карту, змінювати пін-код. Водночас, це була еволюція і в плані безпеки, і користувач міг відреагувати на підозрілі речі, самостійно заблокувавши картку. Також багато хто випускав окрему картку для покупок в інтернеті, хоча це створювало інші складнощі. Тепер же, з появою мобільних гаманців, все змінилось кардинально – карткові дані більше не передаються напряму. Замість цього використовується токенізація.

    Що це означає?

    Дані картки замінюються на одноразовий токен — унікальний код, який використовується тільки для конкретної транзакції. Навіть якщо хтось перехопить цей токен, повторно його застосувати неможливо.

    Що ще на варті безпечних платежів:

    • біометрія — відбиток пальця або Face ID — стає ще одним бар’єром. Тільки власник пристрою може підтвердити платіж;
    • немає фізичної карти — тобто грошима не можна скористатися без смартфона;
    • повна інтеграція з додатками дозволяє швидко відстежувати платежі та миттєво блокувати картку в разі потреби.

    Фактично, ви завжди маєте повний контроль над оплатою у власному смартфоні — з усіма рівнями сучасного захисту. Навіть у випадку крадіжки телефону скористатись фінансовим додатком, скоріше, неможливо.

    З моменту появи перших платіжних карт технології безпеки пройшли довгий шлях. І якщо раніше це були лише механічні засоби контролю, то зараз — це ціла екосистема, в якій ключову роль відіграє технологія, швидкість та зручність для користувача. Попри весь прогрес, найбільша вразливість — це користувач. Людина, яка натискає на підозрілі посилання, вводить свої дані на фейковому сайті чи повідомляє CVV по телефону. Тому головна порада: технології зробили оплату безпечнішою — але відповідальність усе ще лежить на вас.

    Фінанси
    Поділитись Facebook Twitter LinkedIn WhatsApp Email Telegram
    Попередня статтяVodafone інвестував понад 6 млрд грн у розвиток української мережі та підготовку до 5G
    Наступна стаття 55% американців готові перейти на цифрові гаманці для міжнародних переказів

    Схожі статті

    ЄБРР надає ПроКредит Банку €20 млн для кредитування малого та середнього бізнесу

    13 Грудня 2025

    росія подала до суду на Euroclear

    12 Грудня 2025

    ДПС збільшила перевірки ФОПів на 12% цьогоріч

    12 Грудня 2025

    НБУ оновив правила інформаційної безпеки та кіберзахисту для ринку небанківських послуг

    12 Грудня 2025

    Залишити коментар Відмінити відповідь

    Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.

    Вхід/реєстрація через соц. мережі

    Соціальні мережі
    • Facebook
    • Twitter
    • Instagram
    • Telegram
    ТОП новин за тиждень
    Всі матеріали

    ЄБРР надає ПроКредит Банку €20 млн для кредитування малого та середнього бізнесу

    13 Грудня 202501 Хв читання

    Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надає АТ «ПроКредит Банк» позику на €20 мільйонів. Фінансування…

    Amazon і Microsoft інвестують $52 млрд у розвиток технологій в Індії

    13 Грудня 2025

    Платформа Дія.Engine отримала визнання ЄС

    12 Грудня 2025

    J.P.Morgan використав Solana для токенізованого боргового випуску Galaxy

    12 Грудня 2025
    Останні по темі

    ЄБРР надає ПроКредит Банку €20 млн для кредитування малого та середнього бізнесу

    13 Грудня 2025

    Amazon і Microsoft інвестують $52 млрд у розвиток технологій в Індії

    13 Грудня 2025

    Платформа Дія.Engine отримала визнання ЄС

    12 Грудня 2025

    Підписка на новини

    Отримуйте новини першими

    Fintech Insider

    Про нас
    Про нас

    Медіа про фінтех та інноваційні технології

    Пошта: info@fintechinsider.com.ua

    Інформація
    • Редакційна політика
    • Користувацька угода
    • Контакти
    Facebook Instagram Telegram
    • Редакційна політика
    • Користувацька угода
    • Контакти
    © 2025 Fintech Insider.

    Введіть запрос вище та натисніть Enter щоб шукати. Натисніть Esc для відміни.

    Увійдіть або зареєструйтесь

    Вітаємо!

    Увійти або Зареєструватись.

    Вхід/реєстрація через соц. мережі

    Забули пароль?

    Реєструйтеся прямо зараз!

    Вже зарєєстровані? Увійти.

    Вхід/реєстрація через соц. мережі

    Пароль буде вислано на вказану вами пошту