Фінтех в регіоні Центральної та Східної Європи розвивається темпами, які часто випереджають західноєвропейські, та має свої особливості. Цим питанням, а також актуальним трендам у фінансах, викликам та баченню майбутнього були присвячені обговорення на сцені та поза нею в рамках UNCHAIN Fintech Festival, що пройшов 17-18 червня в місті Орадя, Румунія. FinTech Insider виступив медіапартнером заходу та зібрав найцікавіше.
Зарегульований ЄС
Конференцію відкрила панельна дискусія за участі представників центробанків Румунії, Словенії, Хорватії та Чехії. Фокусом їхнього обговорення стали регуляторні зміни, впроваджені переважно минулого року (DORA, MiCA та ін.). Представники центральних банків зазначили, що нові закони дуже корисні та важливі, проте, за словами Саймона Анко (Simon Anko), директора департаменту платіжних систем та розрахунків Національного банку Словенії, “Європейський Союз надто зарегульований”. Він також додав, що будь-яке нове регулювання впроваджується дуже довго.
Міхал Водражка (Michal Vodražka), директор відділу регулювання платежів у Національному банку Чехії, розповів, що впровадження DORA і MiCA зменшило кількість заявників серед криптокомпаній на отримання ліцензії. А Івана Йоліч (Ivana Jolić), директорка департаменту виїзних перевірок та моделювання ризиків Хорватського національного банку, також відзначила EU AI Act, який став своєрідним викликом для регуляторів, особливо в контексті соціального скорингу. “Ми все ще досліджуємо це питання”, – додала Івана.
Саймон Анко назвав ключовими трендами сьогодення в платіжному ландшафті ЄС миттєві платежі (instant payments) та цифровий євро. Щодо останнього, то робота над цифровим аналогом європейської валюти може тривати ще два роки. Якщо говорити про миттєві платежі, то, як зазначив Клаудіу Негреа (Claudiu Negrea), директор департамент нагляду за фінансовим ринком та платіжною інфраструктурою в Національному банку Румунії, важливо не просто побудувати інфраструктуру миттєвих платежів, а створити новий зручний клієнтський досвід. Для цього, зокрема, важливим є навчання споживачів.
Саймон Анко додав, що проблема миттєвих платежів на даному етапі полягає в тому, що вони працюють лише в межах однієї країни. Коли користувач їде в іншу країну, він змушений знову повертатися до Visa та Mastercard. Представник центробанку Словенії зазначив, що наразі триває робота над міжнародними схемами миттєвих платежів.
Основні фінтех-тренди: на що звернути увагу компаніям?
Ернест Пуспок (Ernest Puspok), директор з розвитку бізнесу Worldline, у своїй доповіді зазначив тренди, які зараз найбільше впливають на платіжний ринок. Перш за все, це оновлення регуляторної бази, подальша цифровізація розрахунків, а також миттєві платежі з рахунку на рахунок. За даними Worldline, за підсумками 2024 року кількість цифрових транзакцій на одну людину на рік була найбільшою в Північній Америці (712). За нею слідує Європа з показником в 563 транзації, далі – країни Латинської Америки (247), Азійсько-Тихоокеанський регіон (181), Близький Схід та Африка (78).
Щодо співвідношення між цифровими та готівковими розрахунками, то в Європі за цим показником лідирують такі країни, як Норвегія (близько 100% – cashless), Швеція (93%), Данія (91%), Нідерланди (91%) та Велика Британія (91%). Натомість найбільш “готівковими” залишаються Хорватія, Румунія, Сербія, Словаччина та Іспанія – в цих країнах частка цифрових розрахунків нижча 50%.
Ще одним “гарячим” трендом у Європі та світі є вбудовані фінанси. Embedded Finance змінюють платежі, відкривають для компаній нові потоки доходів та допомагають бізнесам в різних галузях залишатися лідерами на ринку. В рамках панельної дискусії, присвяченої цьому питанню, Вікторія Маковея (Viktorija Makoveja), CFO в компанії E100, зазначила, що клієнти компаній зараз вимагають не лише можливості здійснення платежів, а й сервісів, що забезпечать унікальний клієнтський досвід.
Леон Старе (Leon Stare), CEO Petro Pay, додав, що сучасний клієнт хоче саме той фінансовий продукт, який найбільше задовольнить його потреби. При цьому весь процес покупки повинен відбуватись seamlessly, тобто безшовно.
Експерти зазначили, що в питанні вбудованих фінансів гострим залишається питання KYC.
Ще одним трендом вже не перший рік є суперапи та їх перспективи. Як розповів у рамках відповідного обговорення Віорел Васіл (Viorel Vasile), директор з карткових операцій та щоденного банкінгу в Salt Bank, середньостатистичний румун користується 9 мобільними застосунками, серед яких і банківський.
В свою чергу, Діана Крістіна Думітраску (Diana Cristina Dumitrascu), старша менеджерка з продуктів в Banca Transilvania, зазначила, що створюючи суперап, важливо орієнтуватися на клієнтські запити, адже для когось суперап може означати одне, для когось – зовсім інше. Також експертка додала, що важливо розрізняти суперапи для споживачів та суперапи для бізнесу. В корпоративному бізнесі, зокрема, багато акціонерів, і треба враховувати потреби всіх.
Балаш Зоттер (Balazs Zotter), директор з технологічного консалтингу в Finshape, наголосив на тому, що важливо хто будує суперап – класичний банк чи необанк. Оскільки у них різний фундамент, то і продукт відрізнятиметься.
Жодна конференція в 2025 році не може оминути увагою штучний інтелект. Тож окрема панельна дискусія на UNCHAIN Fintech Festival була присвячена ШІ в банкінгу. Учасники назвали найбільш успішні кейси застосування ШІ в своїх компаніях: на думку Ани Пачоага (Ana Pacioaga) із BRD Groupe Societe Generale – це кредитування та боротьба з шахрайством, Роберт Міхалєк (Robert Mihaljek) із Backbase додав використання ШІ розробниками, а Новіка Нініч (Novica Ninic) розповів, що IBM створив HR-асистента на базі ШІ, який суттєво прискорив та спростив процес найму персоналу.
Кібербезпека – основа всього
Одна з панельних дискусій, модератором якої виступив Ростислав Дюк, голова правління Української асоціації фінтех та інноваційних компаній, була присвячена кібербезпеці. Мейтал Равів (Meital Raviv), CEO mera, підкреслила, що головним принципом для фінансових установ у сучасному світі повинен бути “zero-trust”.
Також Мейтал прокоментувала загрози, пов’язані з поширенням штучного інтелекту та роботою над квантовим комп’ютером. За словами експертки, підготуватися до цього повністю неможливо, а штучний інтелект уже проник практично в кожну сферу. Але компаніям важливо навчати персонал.
Міхай Пажерану (Mihai Pajereanu), CEO FORT, додав, що перш ніж говорити про квантові комп’ютери, треба вирішити багато проблем, пов’язаних з людською поведінкою. Йдеться, в першу чергу, про соціальну інженерію. І в цьому питанні дуже важливою є навчання та підвищення рівня обізнаності.
Екосистеми та транскордонна співпраця
Важлива панельна дискусія під час другого дня конференції була присвячена транскордонній співпраці та розвитку фінтех екосистем. Як зазначив Ростислав Дюк (УАФІК), на тлі повномасштабного вторгнення росії Україна прискорила інтеграцію в ЄС, зокрема в сфері фінансів. Також голова правління УАФІК додав, що український фінансовий сектор традиційно був банківським, однак за останні роки частка фінтехів у деяких секторах зросла до 40%. Ростислав Дюк підкреслив, що фінтех є тією галуззю, куди в першу чергу заходитимуть іноземні компанії, зацікавлені в українському ринку та відновленні України після війни.
Учасники панелі розповіли про особливості своїх національних фінтех-екосистем. Зокрема, за словами Пітера Фейкіса (Peter Faykiss), члена правління Угорської фінтех асоціації, фінтехи в Угорщині фокусуються переважно на B2B сегменті. А болгарські фінтехи своїм фокусом найчастіше називають платежі, RegTech та кредитування, про що розповів Міхаел Міхайлов (Mihael Mihaylov), член правління Болгарської фінтех асоціації.
У свою чергу, Дан Кобеану (Dan Cobeanu), член правління Румунської фінтех асоціації, зазначив, що перспективи розвитку фінтеху в Румунії величезні.
Панелісти також наголосили на важливості відкритості екосистем, співпраці між ними. Це важливо для розвитку як кожної окремої країни, так і регіону в цілому.
