R&D центр YouControl оцінив темпи виходу іноземних компаній з рф у розрізі країн та секторів економіки, а також визначив лідерів та аутсайдерів процесу економічного тиску на країну-агресора. Ми публікуємо їхнє нове дослідження.
Як працює добровільне бізнес-бойковування
За даними дослідження Yale School of Management, станом на 9 травня з початку війни про вихід з російського ринку чи згортання операцій заявило майже 1000 компаній. Такий рух на бізнес-бойкотування називають добровільними або непрямими санкціями. Вони доповнюють і підсилюють офіційні санкційні пакети, спрямовані на економічне стримування агресора.
Економічний тиск відбувається через канали падіння експортної виручки, розриви технологічних ланцюжків постачання критичного імпорту, недоотримання бюджетом податків і масові звільнення персоналу. Так, лише в одній Москві як мінімум 200 тисяч працівників іноземних компаній можуть позбутись роботи.
Добровільні корпоративні санкції – важливий інструмент масштабування офіційного санкційного тиску серед бізнесу країн, уряди яких наразі зайняли нейтральну позицію. Про дієвість етичної поведінки іноземних компаній, які взяли курс на вихід з рф, свідчать і контрзаходи з боку влади агресора, спрямовані на націоналізацію, арешти керівництва та конфіскацію майна дочірніх компаній, котрі заявили про згортання діяльності.
Втім бізнес-бойкотування рф відбувається не без проблем: далеко не всі іноземні компанії проявили соціальну відповідальність. Багато підприємств продовжили діяльність в рф без жодних змін. А оголошені на публіку заходи окремих корпорацій часом виглядають лиш як вимушена данина PR-захисту.
Як вимірювався рівень виходу міжнародного бізнесу з рф
Для кількісного вимірювання рівня виходу бізнесу з рф YouControl розробив унікальний інтегральний індекс ELI (Exodus Level Index). Він агрегує інформацію про розподіл кількості компаній з тієї чи іншої країни за 5 категоріями корпоративної реакції на російсько-українську війну. При формуванні індексу враховувалися рекомендації дослідників Єльського університету щодо класифікації зарубіжних компаній.
Критерії індексу ELI:
- Withdrawal – компанії припиняють діяльність або пішли з ринку рф (5 балів за 5-бальною шкалою);
- Suspension – призупиняють діяльність, залишивши відкритими можливості для повернення (4 бали);
- Scaling Back – скорочують лише деякі операційні процеси (3 бали);
- Buying Time – продовжують діяльність, але не інвестують у розвиток (2 бали);
- Digging In – продовжують діяльність в росії без обмежень (1 бал).
Мінімальний індекс 1 (червоний) присвоюється країні, в якій усі компанії залишаються в рф. Тоді як максимальний індекс – 5 (зелений) означає, що всі компанії країни прийняли рішення вийти з російського ринку. В реальності у кожній країні є компанії з різним рівнем реакції на російсько-українську війну, тому індекс бізнес-бойкотування залежить від того, яка з категорій компаній переважає серед представників тієї чи іншої юрисдикції.
Географія бізнес-бойкоту рф
Санкційний тиск на рф суттєво відрізняється у різних країнах світу: Британія, США, Польща, країни Балтії демонструють дієву підтримку Україні. Натомість, найбільші країни Азії, Африки і Латинської Америки зайняли відсторонену позицію спостерігачів. Схожі тенденції прослідковуються і в сфері добровільних санкцій – рівень корпоративного бойкотування російського ринку суттєво залежить від географії розташування головних офісів транснаціональних компаній.
До топ 5 країн-лідерів за рівнем бізнес-бойкотування належать:
- Австралія (ELI = 4,5);
- Норвегія (ELI = 4,4);
- Литва (ELI = 4,3);
- Великобританія (ELI = 4,3);
- Південна Корея(ELI = 4,2).
Також значна частка іноземних компаній, що вийшли з російського ринку або припинили там операційну діяльність, – з Канади, Швеції, Ірландії, Фінляндії та Польщі (ELI > 4). Серед лідерів бізнес-бойкотування ті самі країни, які надають значні обсяги воєнної допомоги і найбільше підтримують санкційний тиск на міжнародній арені.
Бізнес країн Північної Європи більш масово підтримав ідею добровільних санкцій, на відміну від лояльніших до рф представників Південної Європи. Зокрема серед іспанських, португальських, французьких та італійських брендів реакція на заклики до виходу рф була достатньо неоднозначною і різнонаправленою.
Серед європейських країн найнижчі темпи виходу і висока частка компаній, що продовжили бізнес в роcії, відмічаються в Ісландії, Словенії, Греції, Австрії та Угорщині.
ТОП-5 країн світу з найнижчим рівнем виходу бізнесу з рф:
- Туреччина (ELI = 1);
- Китай (ELI = 1,5);
- Ісландія (ELI = 1,7);
- Словенія (ELI = 1,8);
- Греція (ELI = 1,8).
Абсолютними лідерами за часткою корпорацій, які не підтримали ідеї добровільних санкцій, виявились Туреччина та Китай, а також такі країни Азії як Індія, Ізраїль та Об’єднані Арабські Емірати. Хоча у цих країнах є компанії, що призупинили діяльність в рф, особливо серед гравців фінансового та технологічного сектору.
Секторальні відмінності темпів виходу з рф
Компанії зі сфери послуг (а саме: бізнес послуги, спорт, медіа, фінанси), а також високотехнологічних індустрій більш схильні покидати російський ринок. Серед досліджуваних іноземних компаній з даних галузей рішуче відмовились покидати російський ринок менше 12% від загальної кількості, натомість більше 50% заявили про вихід чи призупинку діяльності. Наприклад, серед 209 високотехнологічних іноземних компаній повністю вийшло або призупинили діяльність в рф 164 компанії. Залишилися без змін – 22, а продовжили діяльність з певними обмеженнями в операціях та інвестиціях – 23.
Найбільша частка лояльних до рф компаній виявилась серед таких економічних секторів як охорона здоров’я, виробництво металургійної сировини та матеріалів, будівництво, телекомунікації, текстильна промисловість. Дуже різноспрямовані тренди у ставленні до росії спостерігаються серед іноземних компаній у галузі енергетики (зокрема нафтогазовому бізнесі), важкої промисловості, транспорту, агропромислового комплексу та хімпрому.
Топ 5 секторів з високим рівнем бізнес-бойкотування:
- Спорт (ELI = 4,6);
- Бізнес-послуги (ELI = 4,4);
- Медіа (ELI = 4,1);
- Роздрібна торгівля (ELI = 4,0);
- Технологічні компанії (ELI = 3,8).
Топ 5 секторів економіки з мінімальним рівнем виходу іноземних компаній з рф:
- Охорона здоров’я (ELI = 2,0);
- Сировина та матеріали, зокрема металургія (ELI = 2,8);
- Енергетика та нафтогаз (ELI = 2,8);
- Легка промисловість (ELI = 3,0).
- Важка промисловість (ELI = 3,0)
Саме такий секторальний розподіл іноземних компаній з точки зору бізнес-бойкотування приводить до невтішних висновків. Адже саме експортна виручка з сировинних секторів економіки від продажу газу, нафти, нафтопродуктів та металургійної продукції є основою для підтримки економічного потенціалу агресора і фінансування армії, що створює загрозу світопорядку. Попри частковий вихід близько 30-50% іноземних компаній із цих секторів, подібна частка компаній не поспішає покидати ринок і припиняти колаборацію.