Днями Асоціація ритейлерів України закликала міжнародні платіжні системи та банки не підвищувати ставки інтерчейндж та еквайрингу до закінчення воєнного стану. В разі зростання комісій, яке очікується наступного місяця, там попередили про перспективу перекласти більші витрати на українських споживачів, збільшивши для них вартість товарів та послуг. В Українській міжбанківській Асоціації членів платіжних систем ЄМА, представляючи позицію банків, висловили свою думку з цього питання.
Зокрема, в ЄМА нагадали, що в лютому 2022 року комісія за еквайринг, складовою якої є комісія інтерчейндж, становила від 1,4 до 2,0 %, із яких комісія інтерчейндж – 1,1%. Це передбачено Меморандумом між платіжними системами та НБУ, затвердженим Антимонопольним комітетом.
З початком повномасштабної війни в березні 2022 року на прохання виконавчої влади платіжні системи та банки почали обслуговувати торгівлю безкоштовно, тобто відмінили комісії за еквайринг та інтерчейндж (з 3 березня 2022 року вони становили 0%). При цьому, зазначили в Асоціації, за останні 16 місяців зростання цін в торгівлі склало від 30 до 50% (станом на 1 червня 2023 року).
Додамо, що в третьому кварталі 2022 року комісія інтерчейндж становила 0,3%, а починаючи з 1 вересня 2022 року – 0,7%.
“Асоціація торгівлі не наводить статистичних даних, як за наявності суттєвої економії на вартості банківських послуг у відповідні періоди український ритейл зменшив ціни на товари й послуги для 40 мільйонів споживачів. Чому? Тому що зменшення цін в торгівлі не було – навпаки, відбулося підвищення споживчих цін, яке триває досі! Дуже цинічно виглядає теза ритейлу, який суттєво підвищив ціни протягом війни, що при зміні вартості послуги еквайрингу на 0,2% вони підвищать ціни для споживачів додатково. В той самий час, з початку великої війни банки дійсно відмінили або знизили безліч комісій для 40 мільйонів споживачів і по-справжньому потурбувались про громадян і бізнес, який декілька місяців мав можливість користуватись послугою еквайрингу абсолютно безкоштовно”, – каже Олександр Карпов, директор ЄМА.
Платіжний ринок ЄС у порівнянні з Україною
Як зазначили в Українській міжбанківській Асоціації членів платіжних систем ЄМА, середня сума операції із використанням платіжних карток в роздрібній торгівлі становить 370 грн (9 євро). Відповідно, комісія еквайра за одну операцію – 0,10-0,17 євро. Це нижче, ніж до війни та суттєво нижче, ніж в країнах ЄС, кажуть в банківській спільноті.
При цьому поточна сума комісійної винагороди за послуги еквайрингу в ЄС складає від 0,76% до 1,92%, в США – 1,5%. Середня сума платіжної операції в ЄС становить від 40 євро, а комісія еквайра за одну операцію – 0,30-0,77 євро. Тож окупність інвестицій для українських банків в 3-5 разів триваліша, ніж в Європі при однакових витратах на підтримку, відновлення та розвиток інфраструктури.
З травня 2023 року банки інвестують у впровадження процедур та технологій посиленої автентифікації користувачів та інфраструктури при здійсненні карткових та інших платіжних операцій, як це передбачено новим Положенням НБУ №58. Окрім того, згідно з державною статистикою суб’єктів господарювання в галузі торгівлі та статистики НБУ щодо кількості укладених ними договорів еквайрингу, лише 20% торговців, особливо середній та малий бізнес, забезпечили передбачену Законом “Про платіжні послуги” та Постановою КМУ можливість для споживачів сплачувати за товари та послуги платіжними картками. Відповідно, в найближчі періоди банки за власний рахунок будуть інвестувати в інфраструктуру терміналів та електронну комерцію для забезпечення решти 80% суб’єктів господарювання послугою прийому платіжних карток, зазначають в ЄМА.
“Представники торговельної галузі вважають, що регулювання цін на бензин або інші товари (послуги) призводить до дефіциту або суттєвого зниження якості. Вони категорично проти регулювання, і особливо регулювання цін в галузі торгівлі. Водночас, руками державних органів торговці намагаються регулювати іншу галузь (банківську) та відмовляють банкам у праві отримувати чесну ціну за платіжні послуги, яка відповідає потребам розвитку платіжної інфраструктури та платіжних послуг в Україні”, – каже Олександр Карпов.
За його словами, лунають неринкові гасла про підтримку торгового бізнесу за рахунок банків, та відбуваються чергові спроби вимагати від банків і платіжних систем утримуватися від ринкового ціноутворення на послуги еквайрингу та емісії. Ці дії, вважають у банківській спільноті, є нечесними, несправедливими та непрофесійними і “не відповідають принципам державно-приватного партнерства, цивільного, антиконкуренційного та банківського законодавства”. Тож банкіри закликають повернутися до регуляторної рамки – Меморандуму, відповідно до умов якого з 1 липня 2023 року передбачено застосування ставки комісії інтерчейндж 0,9%.
В Асоціації зазначили також, що у відповідь на їхнє звернення органи органи державної влади підтвердили, що не збираються відходити від ринкових засад діяльності економічних агентів та запевнили в підтримці ринкового регулювання розміру ставок комісії інтерчендж на основі неухильного виконання положень цивільного, господарського, антиконкуренційного та фінансового законодавства України.
