Війна стала викликом для багатьох українських компаній, включаючи стартапи. З першого дня воєнних дій вони зіштовхнулися з вимушеною релокацією, організацією підтримки команди та десятками інших челенджів. Де стартапам шукати фінансування під час війни? Як втримати бізнес та допомогти команді? Про це ми запитали у експертів Українського фонду стартапів.
Особливості релокації стартапів у воєнний час
Олександр Яценко, керівний партнер BRISE Capital, в першу чергу виділив швидкість і гнучкість у прийнятті рішень засновниками серед особливостей релокації стартапів під час війни.
“Для більшості команд фізична релокація стала критичною вже в перші дні активізації війни, коли українські міста опинились під ударом — швидкість дій підприємців була ключовою для фізичного убезпечення як людей, так і критичних речей для продовження роботи бізнесів. На жаль, далеко не всім вдалось уникнути втрат”, – зазначив експерт Українського фонду стартапів.
З точки зору юридичної релокації, то, за словами Олександра Яценка, українські стартапи зазвичай вже на Seed стадії мають закордонне інкорпорування — у випадку війни цей фактор швидше позитивно зіграв для компаній. Якщо ж команда досі не була зареєстрована юридично, то нині українські стартапи мають хорошу опцію стати резидентами Дія.City та сплачувати податки в Україні в рамках спеціального режиму.
Валерія Кузьменко, CEO представництва європейського акселератора Baltic Sandbox, founder SalesTech, зазначила, що у воєнний час головна особливість у тому, що чоловіки-стартапери виборюють перемогу для України, задіяні в Територіальній обороні, надають та везуть гуманітарну допомогу. Тому основні активності з продажів та нетворкінгу із закордонними партнерами ведуть жінки – представники команд. Крім того, є ризики, пов’язані з делівером продукту, які обов’язково потрібно проговорити з клієнтами.
З іншого боку, багато іноземних клієнтів хочуть надати допомогу Україні. Цими можливостями, за словами експертки Українського фонду стартапів, необхідно скористатися для зростання та розвитку бізнесу. Також Валерія Кузьменко зазначила, що українські стартапери отримали нові інструменти для ведення бізнесу, зокрема можливість виводити гроші через PayPal.
Як стартапам отримати фінансування під час війни?
Олександр Яценко розповів про те, що наразі розгортається ряд програм грантового фінансування та підтримки стартап-команд, починаючи від можливостей від Google for Startups з фондом у $5 млн і до приватних ініціатив зі сторони компаній та асоціацій.
“У той же час я рекомендував би засновникам не скидати оберти по залученню приватних інвестицій, якщо ви планували підняття раундів на Q2-3 2022 року. Авжеж, кейс до кейсу відрізнятиметься. Одна справа, якщо стартап ведеться жінками-засновницями, які змогли виїхати за кордон і мають на прицілі, наприклад, клієнтський ринок США. Зовсім інша, коли команда була націлена на внутрішній ринок та має хлопців-засновників, які перебувають в Україні та підпадають під можливу мобілізацію”, – зазначив експерт.
За його словами, готовність інвестувати в українські команди обох кейсів як локальних VC, так і міжнародних є, але слід враховувати, що інвестори будуть зважати на підвищені ризики. “Водночас двері не є зачиненими — стукайте”, – упевнений керівний партнер BRISE Capital.
Валерія Кузьменко порадила зв’язуватися безпосередньо з фондами, спілкуватися, бути активними та відкритими. “Жінкам – представницям бізнесу раджу відвідувати міжнародні конференції. Наразі є знижки на проживання, переїзди по ЄС і т.д.”, – додала експертка.
Основні поради CEO, що допоможуть втримати бізнес і допомогти команді під час війни
Олександр Яценко, керівний партнер BRISE Capital:
- Робіть розрахунки з огляду на можливу довготривалість воєнних дій.
- Подбайте про свою команду, наскільки це можливо. Від психологічного до фінансового стану.
- Думайте широко та шукайте нові можливості. Якщо не справляєтесь самі — просіть про допомогу. Ваше виживання є спільною задачею на шляху до перемоги України.
Валерія Кузьменко, CEO представництва європейського акселератора Baltic Sandbox, founder SalesTech:
- Сконцентрувати всі зусилля на продажах, генерувати дохід, бути якомога активнішим на цільовому ринку.
- Перевірити, щоб стартап не використовував російські інструменти та інші продукти, щоб не фінансувати таким чином війну.
- Звертатися за допомогою до експертів та об’єднати зусилля зі всією українською стартап екосистемою, щоб діяти максимально ефективно разом.
- Допомагати ЗСУ та волонтерити, щоб наблизити перемогу.
Особливості релокейту за кордон та пошук фінансування на прикладі Польщі
Михайло Халецький, кредитний аналітик SEB банку та експерт Українського фонду стартапів, розповів по особливості переїзду до Польщі та можливості для стартапів у цій країні.
Перш за все, ця країна географічно близька до України та вигідно відрізняється розміром ринку (37 млн мешканців) і наявністю діаспори українців (перед війною нараховувалось близько 0,8 млн офіційно зареєстрованих українців). На відміну від країн Прибалтики, які є популярними серед стартапів, Польща не має єдиного центру життя (Варшава) – з точки зору IT індустрії привабливими є також Краків, Лодзь, Вроцлав, Познань.
Умови в’їзду та перебування:
- Вʼїзд до країни можливий як за закордонним паспортом, так і за внутрішнім українським (також за ID карткою).
- Згідно з прийнятим 12.03.2022 Законом про іноземців (з поправками від 25.03.2022) особи, що перетнули кордон після 24.02.2022 мають право працювати для польських юридичних осіб до середини липня 2023 року. Фізичне перебування на території Польщі також вважається легальним до середини липня 2023 року.
- Важливо памʼятати, що після 180-денного перебування на території Польщі ви вважатиметесь податковим резидентом Польщі (загальне податкове навантаження на стандартний контракт близько 33%, якщо оформити польський еквівалент ФОП – близько 30%).
- Якщо плануєте залишатись у Польщі на 3+ місяців, бажано зареєструватись (отримати еквівалент ІПНу – PESEL) та відкрити рахунок у місцевому банку (PKO BP).
- Для порівняння – станом на 13.04.2022 року кошти проживання у Варшаві у середньому на 22% вище, ніж у Києві (найбільша різниця у коштах оренди житла – за однокімнатну 30+ м2, у 25 хвилинах громадським транспортом від центру заплатимо близько $800). Вроцлав, Краків – більш доступні у цьому плані.
За словами Михайла Халецького, отримати фінансування від приватних інвесторів в українські проекти зараз майже неможливо. Державно-приватні інвестори можуть розглянути проекти, якщо ключові фаундери знаходяться на території ЄС (краще – Польщі), а більшість команди – або в ЄС, або на заході Україні. Також необхідним для отримання фінансування є створення юридичної структури, що опирається або на польському праві, або (у деяких випадках) на британському праві.
Щодо грантової підтримки – є можливість отримати від $45 тис до $200 тис, але проблемою є, як зазначає експерт, розтягнутий “time-for-money” – процес набору та оцінки становить 2-3 місяці. З нових ініціатив – фонд від Google, оператором якого є Huge Thing Accelerator.
Які ініціативи, спрямовані на підтримку стартапів під час війни, були запущені Українським фондом стартапів?
Перш за все, було запущено платформу для координації допомоги та підтримки українських стартапів — SaveUAStartups від USF, де об’єднуються ті, хто може надати допомогу стартапам під час війни, і ті, кому ця підтримка зараз потрібна. На платформі можна заповнити форму як партнерам / спонсорам, так і стартапам, вказавши, який саме вид підтримки є можливість надати / отримати. Також, для зручності у пошуку допомоги на платформі розміщена актуальна карта метчингу всіх видів допомоги стартапам, яка постійно оновлюється.
Крім того, як зазначили в USF, спільно з партнером – стартап-інкубатором YEP – в рамках ініціативи SaveUAStartups було створено благодійний фонд для підтримки українських стартапів на ранній стадії, щоб допомогти стартап-індустрії вижити в умовах війни.
Також було створено окрему сторінку, де українським стартапам надається можливість отримати доступ до індивідуальних безкоштовних менторських сесій від експертів USF по профільним напрямкам. На платформі стартапи можуть переглянути спеціалізації всіх менторів, обрати фахівця в необхідній сфері діяльності та написати ментору особисте повідомлення на електронну пошту з мотиваційним листом. Частина менторів також допомагають стартапам з релокейтом.