Протягом багатьох років банки активно інвестували у фінансову освіту. Вони створюють інструменти для планування бюджету, калькулятори та освітні платформи, що допомогають споживачам приймати більш виважені фінансові рішення. Однак, попри все це, лише третина споживачів сьогодні цілком задоволена рівнем підтримки у сфері фінансової освіти, яку надають їхні банки.
Водночас люди все частіше користуються допомогою ШІ-асистентів, щоб розібратися у фінансових поняттях, порівняти різні пропозиції чи підготуватися перед прийняттям важливого фінансового рішення. Це зручно, адже необхідну інформацію можна отримати у форматі діалогу, і швидко, адже не потребує часу на пошук даних в окремих статтях та освітніх матеріалах. І ось у чому іронія: саме тоді, коли банки зробили фінансову освіту своїм стратегічним пріоритетом, частина споживачів почала звертатися до ШІ за персоналізованими порадами — тим, чого традиційні освітні інструменти зазвичай не пропонують.
Компанія Accenture проаналізувала дані економічного індексу Anthropic (AEI), що відображають загальні показники використання моделі Claude для виконання різноманітних завдань. Аналіз показав, що активність ШІ, пов’язана з фінансовими послугами, приблизно на 50% перевищує очікувані показники. При цьому значна частина активності ШІ в категоріях, пов’язаних із фінансовими послугами, ініційована окремими користувачами, які шукають інформацію для поглиблення своїх знань із фінансових питань.
Якщо споживачі використовують ШІ для навчання, аналізу пропозицій і зміцнення впевненості у фінансових питаннях, це має важливі наслідки для банків та компаній з управління капіталом. Майбутнє фінансової освіти, ймовірно, полягатиме не стільки в публікації контенту, скільки в наданні персоналізованих рекомендацій саме тоді, коли вони потрібні клієнту.
Як споживачі використовують ШІ для фінансової освіти
Можна припустити, що споживачі використовують ШІ лише для вирішення простих завдань: перевірки відсоткових ставок, з’ясування умов обслуговування рахунків чи пошуку визначень базових термінів. Проте аналіз даних AEI щодо активності Claude у період із квітня по травень 2026 року, свідчить про інше.
Виявилося, що від 54% до 66% випадків використання ШІ у сфері фінансових послуг (у сегменті взаємодії зі споживачами) припадає на “доповнення можливостей” (augmentation). Це означає, що люди використовують ШІ для розширення власного потенціалу, а не просто для прискорення виконання звичних завдань. Ця технологія дає їм змогу глибше зануритися в суть питань, розглянути більше сценаріїв і оцінити варіанти, на вивчення яких раніше просто не вистачало часу.
Завдання, пов’язані з кредитним консультуванням — як-от аналіз заборгованості, оцінка та консолідація позик — становили майже 2% діалогів із ШІ в системі Claude протягом квітня та травня 2026 року. Цікавим і дещо тривожним є той факт, що споживачі звертаються до ШІ за допомогою у вирішенні таких особистих фінансових питань. Більше того, цей показник зростає на 3,7% щомісяця, попри те, що фінансові установи, зокрема в США, пропонують безкоштовну допомогу в цій сфері.
Споживачі прагнуть глибшого розуміння та складніших рішень, а ШІ слугує аналітичним інструментом, що робить це можливим. У той самий період (квітень–травень 2026 року) від 21% до 38% взаємодій у цих категоріях відбувалися в режимі навчання: люди використовували цей канал, щоб підвищити свою фінансову грамотність, сприймаючи ШІ як наставника. Це означає, що, приходячи на чергову консультацію до фахівця, клієнт може вже мати готовий аналіз різних сценаріїв.
Фінансова освіта в епоху ШІ
Традиційна фінансова освіта часто будувалася навколо самостійного пошуку відповідей клієнтами: через статті, інформаційні ресурси, калькулятори та навчальні матеріали. ШІ змінює цю модель. Якщо споживачам стало простіше отримувати персоналізовані фінансові поради від ШІ у форматі діалогу, виникає питання: яку роль у цьому процесі — наданні чи доповненні таких послуг — мають відігравати банки та компанії з управління капіталом?
Переважна більшість респондентів (65%) в опитуванні щодо майбутнього банківського обслуговування (Future of Banking Experience) від Accenture висловила готовність користуватися фінансовим помічником на базі генеративного ШІ, а 71% схвально поставилися б до появи такого помічника в мобільному додатку свого основного банку. Тож банки мають можливість стати надійним джерелом фінансових порад на основі ШІ, але їм слід діяти швидко.
- По-перше, банкам потрібно перевести фінансову освіту зі статичного контенту на розмовний досвід. Більшість банків мають бібліотеки освітнього контенту, який споживачі рідко шукають. Штучний інтелект створює можливість надавати ці поради через персоналізовану взаємодію, що відповідає конкретним обставинам клієнта.
- По-друге, вбудовувати поради безпосередньо в моменти прийняття фінансових рішень. Споживачі не ставлять ШІ широких запитань щодо особистих фінансів. Вони запитують, чи варто їм рефінансувати іпотеку, погасити борг, заощаджувати на пенсію чи зробити велику покупку. Банки мають можливість перетворити ці моменти на цінні можливості для взаємодії.
- По-третє, переосмислити роль консультантів. Оскільки споживачі приходять більш поінформованими, консультанти можуть надати правильні поради та допомогти з прийняттям обґрунтованих фінансових рішень за підтримки інструментів на базі ШІ та специфічної для установи експертизи.
Фінансовим установам потрібно перестати розглядати фінансову освіту як контент-стратегію та почати розглядати її як досвід. Штучний інтелект – не конкурент. Навпаки, ШІ створює можливість взаємодіяти зі споживачами в потрібний момент, надавати надійні консультації в рамках банківських відносин та допомагати клієнтам приймати кращі фінансові рішення за допомогою як технологій, так і людського досвіду.
