В 2016 році Австралійська фондова біржа представила план використання технології блокчейн для трансформації своїх торгових систем. Її виконавчий директор пообіцяв «вивести Австралію на передову інновацій на фінансових ринках», підкреслюючи важливість використання традиційною фондовою біржею технології, яка лежить в основі криптовалют.
Проте проблеми з розробкою програмного забезпечення, які перешкоджали масштабному розгортанню, та неефективне управління зруйнували проєкт. Біржа вибачилася, списала свої інвестиції у розмірі $170 млн та сплатила штраф у розмірі $14,5 млн за введення інвесторів в оману.
Десять років потому глобальні фінансові компанії, незважаючи на досвід Австралійської фондової біржі, знову впроваджують блокчейн та вкладають сотні мільйонів доларів у проєкти, які, за їхніми словами, можуть трансформувати фінансові ринки. Блокчейн знизить транзакційні витрати, прискорить час розрахунків та відкриє двері до світу, де роздрібні та інституційні інвестори можуть торгувати всіма активами в будь-який час доби, кажуть блокчейн-ентузіасти.
Водночас за десять років змінилося ставлення регуляторів до технології блокчейн. Якщо раніше вона вважалася ризикованою, аргументуючи волатильністю криптовалют, то нині регулятори та чиновники багатьох країн визнають, що блокчейн може запропонувати значні переваги з точки зору швидкості та ефективності. Це додає керівникам фінансових компаній впевненості інвестувати в технологію та модернізувати свої системи.
Справжнім інтересом Волл-стріт нині є токенізація – концепція перетворення всього, від готівки до акцій, облігацій та товарів, на цифрові версії у блокчейні, або так звані токени, якими можна торгувати цілодобово. Керівники порівнюють впровадження такої технології цифрових активів із появою інтернету та відходом від паперового документообігу.
Якщо раніше драйверами технологічних трансформацій були банки та фінансові компанії, то нині вони намагаються наздоганяти криптобіржі, які домінують у торгівлі цифровими активами і прагнуть стати єдиними центрами торгівлі всім іншим — акціями, товарами, приватним кредитом — у режимі 24/7.
Водночас розвиток такого сценарію має ризики. МВФ у липні попередив про те, що в блокчейн-системах “збої можуть поширюватися швидше, ніж установи чи наглядові органи мають можливість реагувати”. У заяві також зазначалося, що ризики, які “раніше несли баланси окремих установ, що стояли за транзакцією, все більше концентруються на платформах”.
Великі банки та фондові біржі це розуміють і шукають вірний напрямок руху. Джеймі Даймон, CEO JPMorgan Chase, заявив акціонерам цьогоріч, що на основі блокчейну з’являється цілий набір конкурентів, що включає стейблкоїни, смарт-контракти та інші форми токенізації. Тож, за його словами, банкам потрібно розгорнути власну технологію блокчейн.
Яким буде світ?
З моменту повернення до Білого дому в січні 2025 року Трамп ініціював хвилю правил, сприятливих для криптовалют, відхилив гучні позови проти криптобірж та призначив Пола Аткінса, колишнього співголову асоціації криптовалютної торгівлі, головою Комісії з цінних паперів та бірж США. Аткінс закликав компанії прийняти токенізацію, заявивши, що “таким буде світ”.
Прийняття знакових законів США про стейблкоїни минулого року, а також масштабних законів про структуру ринку цифрових активів, які зараз проходять через Сенат, дало керівникам американських компаній впевненість у просуванні токенізації. Влада ЄС, Великої Британії, Сингапуру та деяких інших регіонів також запустила регулювання блокчейну та токенізації, даючи компаніям можливість прийняти ці інноваційні технології.
На думку керівників компаній, світові фінансові ринки застаріли, а здійснення операцій коштує інвесторам забагато грошей через велику кількість посередників. Ключова привабливість змін полягає в тому, що токенізовані активи можна запрограмувати на автоматичне виконання певних дій після виконання певних умов. Ці умови – це рядки коду, які називаються смарт-контрактами, які можуть, наприклад, вказати акціям виплачувати дивіденди інвесторам у певну дату або видати іпотечний кредит після отримання підтвердження наявності коштів.
Ці автоматичні дії усувають потребу в посередниках, тому процеси, які зараз потребують днів для підтвердження та проведення, можуть бути завершені за лічені хвилини.
Найбільш зростаючою сферою нині є токенізовані гроші. Це переважно стейблкоїни, яких у світі перебуває в обігу на суму $300 млрд, а також токенізовані банківські депозити. Стейблкоїни, як відомо, дозволяють розраховуватися миттєво, звільняючи кошти для переміщення у фінансовій системі, на відміну від транзакцій з використанням суверенних валют, розрахунок яких може зайняти кілька днів.
Також керуючі активами запустили токенізовані фонди грошового ринку – клас активів, який зріс з менш ніж $4 млрд на початку 2025 року до понад $16 млрд сьогодні. Привабливими для компаній їх робить виплата дохідності щодня, включаючи вихідні й свята, тоді як традиційні фонди грошового ринку виплачують дохідність щомісяця.
Ще однією сферою, де фінансові установи активно використовують токенізацію, є забезпечення. Токенізоване забезпечення, таке як державні облігації, може бути використане в непривабливій, але життєво важливій сфері операцій репо. У них інвестори позичають готівку, продаючи казначейські облігації та погоджуючись на їх викуп пізніше за фіксованою ціною, фактично використовуючи облігації як забезпечення. Завдяки токенізації інвестори можуть позичати та блокувати своє забезпечення навіть на кілька годин, а не бути обмеженими термінами, тим самим звільняючи свої кошти.
Ще більш конкурентною сферою є токенізовані акції, які перетворюють акціонерне право власності на окремі токени. Coinbase, Kraken та Robinhood вже запустили токенізовані акції, обіцяючи клієнтам, що торгівля акціями таким чином є швидшою та дешевшою, а також надає міжнародним інвесторам легший доступ до фондових ринків США.
Великі світові фондові біржі вирішили не стояти осторонь такого тренду. Nasdaq, зокрема, працює над тим, щоб дозволити торгівлю токенізованими акціями на своїй фондовій біржі цілодобово. Теоретично, корпоративні дії, такі як виплата дивідендів, будуть запрограмовані в токен і автоматично передані інвестору. Президент Nasdaq Тал Коен нещодавно зазначив, що біржа вірить в майбутнє, де компанії самостійно випускатимуть токенізовані акції.
Проблеми цілодобових ринків
Незважаючи на свої переваги, технологія блокчейн може створити і ризики для світової фінансової системи на тлі повсюдної автоматизації. Посадовці Європейського центрального банку заявили, що програмування активів та автоматичне виконання дій “може збільшити ймовірність поширення негативних подій на різних платформах та призвести до зростання системного ризику”.
Наприклад, автоматизація маржинальних викликів, коли інвесторам потрібно накопичити додаткові гроші для підтримки своїх угод, може створювати проблеми.
Проблеми можуть виникнути і через використання публічних блокчейнів, таких як Ethereum, найбільшої у світі децентралізованої платформи, безпека якої підтримується незалежними валідаторами по всьому світу, а не окремою командою, як у фінансових установах. За даними компанії з безпеки Blockaid, проєкти на базі Ethereum втратили $332 млн через хакерські атаки у першій половині 2026 року, що є найбільшим показником серед усіх блокчейнів.
Деякі банки, такі як JPMorgan, закликають впроваджувати внутрішні, приватні блокчейни, побоюючись використовувати публічні блокчейни. Але тоді виникає ще одна проблема – сумісність блокчейнів різних банків. Банк міжнародних розрахунків намагається вирішити цю проблему за допомогою свого проєкту Agorá, досліджуючи, як токенізовані резерви центральних банків та стейблкоїни можна використовувати для розрахунків.
Для справжнього масштабування токенізації потрібно, щоб гроші центрального банку були доступні в блокчейнах. Як бачимо, Банк Англії та ЄЦБ вивчають можливість створення власних цифрових валют, хоча це може зайняти роки. А от Федеральна резервна система США категорично виключила цей крок.
Тож, хоча інвестиції у цей сектор та інтерес до нього зростають, токенізовані ринки наразі є лише крихітною частиною світової банківської системи. Очікувати буму не варто, проте перспективи у токенізації глобальних фінансів – величезні.
За матеріалами Financial Times
