У січні 2026 року річна інфляція в Україні сповільнилася до 7,4%, тоді як у місячному вимірі ціни зросли на 0,7%. Про це повідомив Національний банк із посиланням на дані Держстату.
Фактичні показники загальної та базової інфляції виявилися близькими до прогнозу НБУ, оприлюдненого в Інфляційному звіті за січень. У регуляторі зазначають, що дезінфляцію підтримали зменшення дисбалансів на ринку праці, вторинні ефекти від високих урожаїв минулого року та посилення конкуренції з боку імпортної продукції.
Завдяки цьому ціни на оброблені продукти та послуги зростали повільніше, ніж очікувалося. Водночас адміністративно регульовані ціни знижувалися менш стрімко, а в сегменті сирих продуктів харчування з’явилися ознаки посилення тиску.
Річні темпи зростання цін на сирі продукти харчування пришвидшилися до 8,2%. Подорожчали яйця через ефект бази порівняння, огірки та помідори на тлі обмеженої пропозиції й зростання імпортних цін, а також риба та цитрусові. Натомість свинина, яловичина, курятина та борошно дорожчали повільніше.
Базова інфляція знизилася до 7,0%, а ціни на оброблені продукти зростали повільніше — до 10,8% у річному вимірі. Інфляція послуг уповільнилася до 11,2% завдяки слабшому тиску з боку ринку праці. Вперше з травня 2024 року зафіксовано річне зниження цін на непродовольчі товари — на 0,4%.
Темпи зростання адміністративно регульованих цін сповільнилися до 9,1%, насамперед через менше подорожчання алкоголю та тютюну. Інфляція палива знизилася до 5,7% у річному вимірі через ефект високої бази порівняння для бензину й дизеля, хоча автогаз дорожчав швидше через вичерпання запасів і зростання собівартості.
Окремо НБУ звернув увагу на глобальні ризики, пов’язані зі стрімким зростанням інтересу до штучного інтелекту. Капіталізація семи провідних технологічних компаній США у 2023–2025 роках зросла майже на 330%. Це викликало дискусії про можливе формування нової «бульбашки», подібної до кризи доткомів наприкінці 1990-х.
У разі завищених очікувань щодо ШІ це може створити ризики для глобальних фінансових ринків, наголосили у Нацбанку. Для України прямий вплив потенційної корекції буде обмеженим, однак вторинні ефекти через глобальні фінансові умови можуть потребувати реакції монетарної політики.

