Сьогодні, через 34 роки після проголошення відновленої Незалежності України, наша держава все ще продовжує боротьбу за суверенітет і відстоює право на територіальну цілісність. З початком повномасштабного вторгнення рф, український фінансовий сектор стикнувся з новими викликами та загрозами, проте щодня демонструє свою стійкість, як і вся Україна та українці.
У 2023 році Національний банк представив, а в 2025-му – оновив Стратегію розвитку фінансового сектору України. В День народження України ми зібрали найпріоритетніші напрямки розвитку, зазначені в документі.
Відкритий банкінг
Впровадження стандартів відкритого банкінгу – одна з пріоритетних цілей регулятора. 1 серпня 2025 року набув чинності відповідний розділ Закону України “Про платіжні послуги”. Нагадаємо, що відкритий банкінг передбачає безпечний та структурований обмін даними між надавачами платіжних послуг через спеціалізовані інтерфейси (АРІ), які передаються виключно за згодою користувача з метою отримання відомостей з рахунку користувача (баланс, історія операцій) та ініціювання платіжної операції.
Нацбанк зазначає, що впровадження відкритого банкінгу в Україні сприятиме розвитку фінтеху, впровадженню інновацій у платіжній сфері, посиленню конкуренції та, як наслідок, поліпшенню якості наявних і створенню нових платіжних послуг та продуктів. Крім того, це забезпечить виконання вимог в частині приєднання України до SEPA та вступу до Європейського Союзу.
До кінця поточного року передбачено перехідний період, впродовж якого банки мають завершити доопрацювання IT-систем, внутрішніх документів та процесів, необхідних для стабільної та безпечної взаємодії в рамках відкритого банкінгу. Експерти впевнені, що вже в найближчі місяці ми побачимо перші приклади запуску відкритих API та побудованих на них сервісів, однак на повноцінне формування нових сегментів ринку та сталих бізнес-моделей нових спеціалізованих гравців може піти ще рік-два.
Приєднання до SEPA
Однією з пріоритетних цілей для українського фінансового сектору є приєднання до SEPA – Єдиної зони платежів у євро. Після приєднання до SEPA українці зможуть здійснювати перекази у євро між 36 європейськими країнами швидко та без додаткових комісій, що фактично зітре фінансові кордони з Європейським Союзом. Загальна ж мета інтеграції України з SEPA – спрощення взаємодії українського бізнесу та громадян з ринком ЄС та зменшення витрат учасників платіжного ринку за рахунок використання стандартизованої платіжної інфраструктури ЄС.
Навесні цього року Уряд схвалив проєкт закону, спрямований на досягнення цієї цілі. Ним, зокрема, передбачалося створення реєстру банківських рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб, адміністратором якого виступатиме Державна податкова служба. Проте законопроєкт викликав ряд спірних питань, зокрема щодо створення загрози інституту банківської таємниці. Зазначимо, що даний законопроєкт було відкликано у зв’язку з відставкою уряду, тож наразі його буде доопрацьовано і, ймовірно, винесено знову на розгляд.
Регуляторна платформа (“пісочниця”)
Сучасні фінансові послуги – одна з пріоритетних цілей Національного банку та гравців ринку. Для цього регулятор планує розвивати платформи інноваційних фінансових рішень (регуляторні платформи).
У 2023 році НБУ запустив “пісочницю” для тестування інноваційних продуктів, послуг, технологій та інструментів. Її завдання – надати можливість авторизованим надавачам фінансових або платіжних послуг проводити тестування нових сучасних та інноваційних фінансових і платіжних продуктів у реальних ринкових умовах в обмеженому середовищі та під наглядом регулятора.
Наразі участь у тестуванні інноваційних продуктів у регуляторній платформі можуть взяти лише ті учасники ринку, які вже авторизовані як надавачі фінансових чи платіжних послуг відповідно до українського законодавства.
Регулювання віртуальних активів
Створення прозорих та зрозумілих правил для учасників ринку віртуальних активів, а також гармонізація українського законодавства із європейськими стандартами – одна з пріоритетних цілей фінансових регуляторів в Україні. Як неодноразово заявляли в Нацбанку, віртуальні активи не можуть бути платіжним засобом та не повинні стати інструментом для обходу обмежень. Проте легалізація віртуальних активів дозволить детінізувати ринок, тож одним із пріоритетних напрямків є повернення такого ресурсу як криптовалюти в економічний обіг.
Після тривалої роботи над законопроєктом щодо віртуальних активів в Україні, документ, як прогнозується, може бути ухвалений до кінця року. Важливе питання – хто стане регулятором крипторинку: НБУ, НКЦПФР чи Мінцифри. Водночас не виключена можливість розподілу повноважень між регуляторами.
Штучний інтелект
В процесі впровадження сучасних фінансових послуг необхідно регламентувати використання інструментів штучного інтелекту. Про це йдеться в Стратегії розвитку фінансового сектору України. Водночас ще минулого року Банк міжнародних розрахунків (BIS) у своєму дослідженні наголошував, що центральні банки мають вже передбачати вплив ШІ на економіку та впроваджувати технологію у власній діяльності.
Згідно з цьогорічним дослідженням УАФІК, 43% опитаних українських фінтех-компаній використовують технологію ШІ, порівняно з 29% минулого року. Окрім того, саме в розвитку штучного інтелекту фінтехи вбачають найбільшу перспективу – таку відповідь надали 90% респондентів.
За даними опитування Kantar Panel Ukraine, проведеного в квітні 2023 року, банківські послуги в ТОП-3 сфер, у яких українці помічають застосування ШІ. Банки використовують ШІ-інструменти для виявлення та запобігання шахрайству, надання консультацій клієнтам та аналітики.
Розвиток сталого фінансування та ESG
В перспективі оцінка стану управління ESG ризиками стане невід’ємним елементом діяльності фінансових установ. Як зазначають в Нацбанку, наразі триває пошук оптимального шляху імплементації європейських стандартів сталого розвитку.
У квітні цього року Національний банк України оприлюднив для обговорення проєкт Білої книги з управління ESG ризиками у фінсекторі. Вона визначає вектор розвитку регулювання, у тому числі перспективні вимоги до продуктів та видів діяльності, побудови системи корпоративного управління та управління ризиками, розкриття інформації. Тривають обговорення пропозицій та бачення учасників фінансового ринку.
Фінансова грамотність
В Україні затверджено Національну стратегію розвитку фінансової грамотності до 2030 року. Її ключова відмінність від попередніх ініціатив у тому, що в попередні роки у фокусі уваги заходів з фінансової грамотності перебували насамперед діти та молодь. А тепер проводитиметься також робота з підприємцями й дорослим населенням, у тому числі з ветеранами, внутрішньопереміщеними особами та людьми старшого віку.
Реалізація стратегії здійснюватиметься за п’ятьма стратегічними цілями: якісна базова фінансова освіта, відповідальне фінансове життя, фінансово обізнані підприємці, просунута цифрова фінансова грамотність та сприятлива екосистема для розвитку фінансової грамотності.
Інклюзивний фінансовий ринок
Фінансова система України може стати найінклюзивнішою у світі, зважаючи на зростаючу потребу безбар’єрності надання фінансових послуг. Ще минулого року Нацбанк схвалив рекомендації з правил інклюзивного надання фінансових послуг в установах України. Ці рекомендації розроблено з метою забезпечення банками та небанківськими фінансовими і платіжними установами надання послуг, фізично та інформаційно доступних для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
Зокрема, банки мають забезпечити фізичну доступність, у тому числі для ветеранів та ветеранок, щонайменше 50% від загальної кількості їхніх відділень до 8 серпня 2025 року, а канали дистанційного електронного обслуговування – до 8 травня 2026 року. Йдеться також про програми підтримки реінтеграції ветеранів війни. Окрім того, було розроблено законопроєкт про запровадження нової банківської сутності – банку фінансової інклюзії з обмеженою банківською ліцензією.
Ринок капіталу
Створення ефективного ринку капіталу є пріоритетом не лише для регулятора, а й для міжнародних партнерів України. Серед основних кроків, націлених на запуск стійких та спроможних ринків капіталу, є запровадження спеціальних інвестиційних рахунків, удосконалення інструменту спільного інвестування, побудова ефективної системи моніторингу за діяльністю учасників ринків капіталу, а також корпоративне управління в цих учасниках. Важливим напрямком є також розширення використання альтернативних механізмів залучення коштів населення для венчурного інвестування та фінансування.
Cashless & paperless
Розвиток цифрової економіки – один із пріоритетів для України. Регулятор передбачає, що цьому сприятиме розвиток безготівкових розрахунків, поширення застосування безпаперових технологій, розвиток нових інструментів для проведення фінансових операцій, в першу чергу із застосуванням смартфонів.
Одним із кроків у напрямку розвитку цифрової економіки є запуск е-гривні, над яким наразі ведеться робота Національним банком та який раніше був анонсований на 2025-2026 роки. Це цифрова форма національної валюти (CBDC), виконує всі функції звичних грошей, є зручним інструментом для громадян і бізнесу, держустанов і гравців фінансового ринку. Емітентом виступає НБУ. Зазначимо, що е-гривня не замінить традиційні гроші, а лише доповнить їх.
