23 квітня в Києві відбулася 25-та ювілейна конференція Payments & Security Conference, організована Асоціацією ЄМА. FinTech Insider як медіапартнер заходу зібрав найцікавіше з виступів та обговорень в рамках конференції.
Безпека – в центрі уваги
Перша частина конференції була присвячена питанням кібербезпеки та актуальним загрозам. Як розповів Сергій Кулик (iIT Distribution), ключовими викликами 2025 року є:
- кіберпідприємництво (кіберзлочинці діють як підприємці у даркнеті, пропонуючи спектр своїх послуг);
- державні хакери (що загострюють конфлікти та впливають на вибори);
- атаки на інфраструктуру (їх кількість зростає, зокрема в енергетиці);
- Україна – головна ціль кібератак поруч з фізичними атаками.
Іван Рудницький (Bakotech) у свою чергу розповів про таку загрозу, як боти. Зокрема в 2024 році автоматизований бот-трафік вперше за десятиліття перевищив трафік, створений людьми, і становив 51% від усього веб-трафіку. При цьому 40% бот-атак на API минулого року були спрямовані на фінансовий сектор. Експерт зазначив, що дуже важливо усувати вразливості ще на етапі розробки продукту.
Раїса Федоровська (Асоціація ЄМА) розповіла про штучний інтелект на службі у кіберзлочинців. Так, найпопулярнішими способами використання ШІ шахраями є:
- збір інформації про жертву;
- генерація фішингових повідомлень;
- атаки з використанням deepfake.
Останнє, зокрема, проявляється у схемах з фіктивним працевлаштуванням. За прогнозами, до 2028 року кожен четвертий кандидат на роботу може бути створений за допомогою дипфейків.
Платежі: поточний стан справ і перспективи
У другій частині конференції Андрій Поддєрьогін (НБУ) розповів про зміни в законодавстві, над якими працює регулятор в рамках євроінтеграції. Зокрема, цьогоріч в Україні повноцінно запрацює відкритий банкінг і миттєві кредитові перекази (а деякі банки вже запровадили цей інструмент), тож до надавачів цих послуг впроваджуюються нові вимоги.
Окрім того, Національний банк зараз розробляє зміни до правил і вимог щодо формування, передачі та обробки QR-коду, який використовуватиметься як інструмент здійснення кредитових переказів. Ключові зміни включають:
- розміщення сканеру QR-коду на головній сторінці платіжного застосунку;
- брендування QR-коду;
- розміщення генератора QR-коду для передачі отримувачем своїх реквізитів платнику;
- запровадження функції “Поділитись” між застосунками в межах одного пристрою користувача;
- фундамент для впровадження захисту QR-коду – можливість накладання підпису.
Впровадження правил очікується у 2-3 кварталі 2025 року.
Як зазначив у своїй доповіді Антон Косторніченко (Visa), цифрова комерція зростає у світі – до кінця 2025 року дистанційні платежі можуть сягнути $5,6 трлн. Проте 62% опитаних компанією торговців кажуть, що їхній підхід до боротьби з шахрайством не дозволяє покращити клієнтський досвід.
Андрейс Вінаковс (Tietoevry) розповів про зміни у платіжному ландшафті Європи. Зокрема, великі банки ЄС розгортають проєкт Wero – конкурента Visa та Mastercard – в декількох країнах блоку. Інструмент дозволяє здійснювати транскордонні перекази між банківськими рахунками замість використання карток міжнародних платіжних систем. Невдовзі перевагами системи першими зможуть скористатися німецькі клієнти – наприклад, оплачуючи готель у Франції зі свого банківського рахунку в німецькому банку. Такі рішення набирають популярність у Європі, адже є зручнішими та дешевшими в порівнянні з картковими платежами.
Досвідом впровадження штучного інтелекту в банку поділився Дмитро Поліщук (ПУМБ). За його словами, фінустанова вже використовує ШІ в маркетингу та для створення персоналізованого контенту, що дозволило зменшити на 40-60% витрати на генерацію контенту. Також ШІ використовується для автоматизації клієнтських сервісів (голосові та віртуальні асистенти, чат-боти). Це знизило витрати на контакт-центр на 10-25%.
Серед перспективних напрямків використання штучного інтелекту банк ПУМБ вбачає операційну діяльність, зокрема для створення та тестування IT коду, а також автоматизації контакт-центру. Аналіз контрактів та звітів, їх оптимізація – ще один напрям застосування ШІ, який дозволить зменшити витрати на цей напрямок на 35-40%.
В рамках конференції також відбулася панельна дискусія, в рамках якої експерти обсудили майбутнє платежів. Зокрема, Андрій Аушев (Cardsys) зазначив, що в найближчі 2-3 роки нас очікує токенізація різних активів. Він додав, що в Україні потрібно створювати центр токенізації. Ілля Климович (МТБ Банк) упевнений, що з точки зору захисту платежів та фінансів єдиним шляхом є використання біометрії. Іван Степанець (IPAY.UA) додав, що миттєві платежі з рахунку на рахунок, які цьогоріч повністю запрацюють в Україні, зможуть стати затребуваними, тільки якщо надаватимуть користувачам зручність.
