Вадим Груша, Co-founder, CEO Trustee
Протягом багатьох років в українському суспільстві зростає попит на криптовалюти – про це свідчать і звіти Chainalysis, і дані про кількість користувачів від TripleA (щонайменше 15,7% населення або 6,5 млн осіб). Війна та економічна криза лише прискорили цей процес – посилили запит на зручні та незалежні фінансові інструменти, здатні захистити кошти в періоди потрясінь.
У 2022 Верховна Рада ухвалила закон “Про віртуальні активи” – він мав набути чинності разом із поправками до Податкового кодексу. Регуляція криптосектору здавалася питанням найближчого часу, але за два роки так нічого і не змінилося.
Які ж проєкти про оподаткування запропоновані сьогодні, як спільнота реагує на зволікання в цьому важливому питанні і якими можуть бути наслідки цього?
Варіанти законопроєктів та їхні ключові відмінності
На сьогодні основними варіантами є два проєкти, запропоновані в листопаді 2023 року з різницею в 10 днів. У 2024 в НБУ заявили, що жоден із них не буде ухвалено в поточному вигляді. Але його нова інтерпретація врахує положення обох проєктів.
Варіант #1 від НБУ та НКЦПФР
Перший проєкт оподаткування, внесений на розгляд до Верховної Ради 7 листопада 2023 року, було розроблено Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) за підтримки Національного банку України (НБУ).
- Податкова ставка: фіксована ставка на прибуток для фізичних та юридичних осіб 18%, додатковий податок як військовий збір 1,5%;
- Податок нараховується на прибуток від суми, отриманої в результаті продажу криптовалютних активів на фіатну валюту;
- Активи поділяються на куплені, подаровані та отримані при обміні. При декларуванні дохід підтверджується документом (невідомо яким);
- Ключова відмінність: УСІ постачальники послуг – біржі та сервіси – стають податковими агентами користувачів. Їх зобов’язують нараховувати, утримувати і зберігати податкові відрахування клієнтів, враховуючи інфо про витрати.
У спільноті вирішили, що автори не мали чіткої мети і створили “порожній” проєкт із завищеною ставкою. Зобов’язання податкових агентів завантажили б і клієнтів, і сервіси, всупереч відсутності в останніх доступу до необхідних даних. Найімовірніше, такі заходи тільки б погіршили становище, посилили відтік проєктів і людей.
Варіант #2 від Мінцифри
Другий законопроєкт було розроблено Міністерством цифрової трансформації. Його автори зазначили, що варіант НКЦПФР не пропонує простих, зрозумілих правил і не створює сприятливих умов для розвитку індустрії на території країни.
- Податкова ставка: для фізичних осіб – 5% у перші три роки, 9% протягом наступних п’яти років і 18% надалі. Ставки працюють для осіб, чий дохід не перевищує 7 млн гривень на рік.
- Ставка для юридичних осіб – 18% і пільгова ставка в 9% за умови використання податкового режиму Дія;
- Операції юридичних осіб та провайдерів послуг звільняються від ПДВ;
- Також як і в першому варіанті, податок нараховується на суму, отриману в момент конвертації цифрових активів у фіат, наприклад, долар або гривню;
- Запуск інноваційної зони для розвитку проєктів протягом трьох років;
- Ключова відмінність: криптобіржі не платять податки за користувачів і не декларують їхні доходи (тільки свої). Користувачі беруть інформацію про свої операції у постачальників послуг і самостійно подають звітність.
Розробники цього варіанту протиставляють його вищезазначеному. Вони пропонують стимули для розвитку галузі, що дало б змогу в теорії не тільки збільшити відрахування до державного бюджету, але й створити умови для розвитку проєктів.
Як реагує криптоспільнота
Згідно із законами, співробітники державного і муніципального сектору зобов’язані декларувати цифрові активи і прибуток, отриманий від операцій з ними. Якщо у 2016 році у своїх доповідях вказали криптовалюту тільки 25 чиновників, то у 2022 їх уже було 1428 осіб. Інші громадяни все ще не зобов’язані декларувати валюту.
Особливий вплив відсутність регулювання і податкової ставки справляє на сектор криптовалютних проєктів України – стартапів, криптобірж, блокчейн-застосунків, гаманців та інших сервісів. Так, у січні 2024 року CEO різних проєктів зустрілися на обговорення, присвячене легалізації криптовалют. Вони зійшлися на думці, що:
- Державні органи, зайняті розробкою нормативної та податкової бази, мають різні уявлення про ефективне крипторегулювання;
- Довга відсутність правил позбавила країну шансу бути провідною юрисдикцією в плані залучення стартапів та інноваційних блокчейн-розробок;
- Тепер, щоб залучити інвестиції та перспективні проєкти в країну, потрібно не тільки запустити адекватне регулювання, а й створити конкурентні умови;
- Криптокомпанії готові платити податки, аби ринок був нарешті легалізований. Сьогодні компанії працюють у “сірій зоні” – використання і володіння цифровими активами не заборонене, але обмежене (заборона на купівлю за гривні) і не захищене (відсутність судового захисту прав).
Наслідки зволікання
У 2024 схвалення податкових законопроєктів (які мають запустити основний закон) фактично заморожено. Після отримання заявки на вступ до Євросоюзу, законотворці чекають ухвалення проєкту MiCA – спільного для всіх країн коаліції зводу правил для криптовалют. Вони планують переписати закон з урахуванням його положень.
Компанії змушені працювати наосліп, а для виходу на європейський або світовий ринок легалізовувати діяльність в інших юрисдикціях (наприклад, в Іспанії, Литві або Гонконзі). Усе це позначається як на проєктах, так і на їхніх користувачах.
Легалізація криптовалют корисна бюджету країни не тільки за рахунок податкових надходжень, а й зарубіжних інвестицій. Згідно з Ukraine Economic Outlook, з 2016 по 2022 рік Україна не отримала близько $59 млрд. З них $10,4 млрд це податки, а $48,8 млрд «втрати додаткових доходів, які згенерувала б галузь у разі легалізації»/
Деякі представники влади розуміють важливість оподаткування індустрії – наприкінці 2023 року вони внесли це питання в Національну стратегію доходів 2024-2030. Проте це стосується не всіх: так голова парламентського комітету заявив, що Рада не розглядатиме пільги на криптовалютні податки, бо «не хоче стимулювати криптодіяльність», яка «сповнена шахрайства».
Нині існуючі законопроєкти про оподаткування будуть перероблені. Як з урахуванням нових правил ЄС, так і через пошук компромісів між Національним банком, комісією з цінних паперів та фондового ринку і Мінцифри України.
За планом НБУ та НКЦПФР мають представити нові поправки вже в липні 2024 року. Але представники влади наголошують, що термін їх подачі може бути подовжено, що означає ще більше зволікання в питанні. А поки що, ми продовжуємо роботу і сподіваємося, що незабаром вийдемо з “сірої зони” – що також залежить і від нас.
