Комітет Верховної Ради з фінансів, податків та митної політики підтримав законопроєкт щодо відновлення системи довічного фінансового моніторингу політично значущих осіб (Politically Exposed Persons, PEP), але вніс зміну, яка передбачає відтермінування цієї вимоги до моменту вступу України в ЄС. Це може створити проблеми для міжнародної фінансової допомоги Україні та перемовин про вступ до Євросоюзу.
Як зазначає Liga.net, більшість депутатів комітету підтримали правку до 9269-д, якою повернення безстроковості статусу публічного діяча відбудеться після того, як Україна стане членом ЄС.
Деякі члени комітету припускають, що прийняття цієї правки може вплинути на отримання Україною третього траншу наприкінці цього року за програмою Міжнародного валютного фонду, а також ухвалення законопроєкту в такій редакції може заблокувати початок перемовин про вступ України до Євросоюзу. Через це було ініційовано повторне засідання комітету для перегляду редакції законопроєкту до другого читання, яке очікується 16 жовтня.
У вересні парламент ухвалив у першому читанні доопрацьовану версію законопроєкту № 9269 щодо фінмоніторингу політично значущих осіб.
Політично значущими особами в Україні вважаються люди, які обіймають чи обіймали важливі державні посади (президенти, прем’єри, міністри та їхні заступники, депутати, політичні діячі вищих рангів, високопосадовці судової системи, правоохоронних органів, юстиції, оборони, керівництво Національного банку тощо), члени їхніх сімей та пов’язані особи (наприклад, ділові та бізнес-партнери).
У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що у листопаді 2022 року Верховна Рада внесла зміни до закону “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”, якими депутати обмежили термін визнання політично значущих осіб трьома роками.
Після спливу трирічного строку з дня припинення виконання визначних публічних функцій всі такі політично значущі особи мали втрачати цей статус, відтак фінансові організації більше не повинні перевіряти їх операції. Однак ці зміни не відповідають міжнародним зобов’язанням, яких взяла Україна на шляху інтеграції до ЄС та суперечать стандартам Міжнародної групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей.
У червні цього року Національний банк унормував окремі питання забезпечення належного застосування ризикоорієнтованого підходу банків до PEP. Раніше правила фінансового моніторингу політично значущих осіб містилися в рекомендаційних листах.
