izibank – український мобільний банк, запущений у 2020 році спільно з групою TAC. Навіть попри повномасштабну війну, необанк зміг збільшити кількість клієнтів та продовжує активно працювати над інноваціями.
Анна Тігіпко, засновниця та CEO izibank, розповіла FinTech Insider про те, в яких показниках вимірюється успіх проєкту, як змінились клієнти банку за час війни, про найважливіші досягнення українського фінтеху та перспективні технології.
- Як виникла ідея створення izibank? Що чи хто вас надихнув на це?
Все дуже просто. Я хотіла втілити власну розробку в Україні, завданням якої було надання фінансових послуг краще, швидше, дешевше, ніж у традиційному банку. Для цього зібрала команду професіоналів, з якою почала працювати над створенням продукту. Аби далі успішно працювати на ринку, розвиваємо штучний інтелект, нові технології, оптимізації. Розвиваємось та робимо усе, щоб клієнт був задоволений нашим застосунком. А картка izibank була головною у гаманці!
- Як вимірюєте успіх проєкту – в кількісних показниках, таких як кількість випущених карток чи обсяг здійснених платежів, чи в чомусь іншому?
Аналізуємо щотижневі та щомісячні показники. Один із головних – це портфель. А ще кількість клієнтів і з них – активність дебетових та кредитних карток.
- Скільки клієнтів зараз нараховує izibank? Хто ці люди – як ви можете охарактеризувати середньостатистичного клієнта izibank? Чи змінилась поведінка клієнтів за час війни?
На сьогодні клієнтська база становить 290 тисяч. До кінця року очікуємо, що кількість сягне 320-ти тисяч. Щодо середньостатистичного клієнта, то за час війни він змінився. До 24 лютого у нас було 61% чоловіків, відповідно 39% – жінок. Середній вік – 31 рік. Неодружені та без дітей. Зараз середній вік нашого клієнта – 26 років. Чоловіків – 71%, жінок – 29%. Змістився фокус по регіонам. Спостерігається кореляція по областям, виходячи з воєнних дій, а саме: збільшилась доля заявок із Закарпатської області (на 4%), Львівської (на 3%), Волинської (2%) областей від загальної кількості.
Звісно, поведінка клієнта теж змінилась. У перші місяці війни популярним був сервіс зі зняття готівки на касах торговельних точок. Та зараз готівку знімають переважно стандартно – у банкоматах.
Клієнти майже повністю відмовилися від фізичного пластику, переважна більшість користується віртуальними картками. Це – специфіка нашої країни, що пов’язана з високим рівнем діджиталізації.
- Як повномасштабна війна вплинула на стратегію компанії, на основні процеси?
У нас змістився фокус. Ми активніше почали залучати депозити. З перших днів війни було призупинено кредитування. Та ми одні з перших його відновили, і вже влітку повернулись до більш звичного ритму.
Оптимізували кілька процесів. Але, глобально, на роботу війна не вплинула. Кол-центр продовжував працювати дистанційно. Працівники завжди були на зв’язку з клієнтом. Якісно та швидко консультували. Більше того, ми готові й до нових викликів, пов’язаних із плановими відключеннями електроенергії. Без проблем адаптовуємось до нових реалій.
- Чи достатньо, на вашу думку, в Україні необанків? Чи можуть з’явитися у нас, скажімо, необанк лише для підприємців, або крипто необанк? А чи перспективним після перемоги буде ринок для іноземних гравців, таких як Kaspi, вихід якого було анонсовано до війни?
Думаю, що серйозних гравців на ринку залишатиметься три-чотири. Звісно, ринок буде розвиватись та змінюватись. Можливо, будуть з’являтися нішеві гравці, які пропонуватимуть повний спектр послуг. Але питання часу, чи такі установи виживуть.
Щодо криптонеобанків та для підприємців, то це тенденції, які будуть пророблятись у майбутньому. Подивимось, чи будуть вони рентабельними.
Вважаю, що іноземним гравцям важко орієнтуватись на нашому ринку. Необхідно добре знати свою цільову аудиторію. Вивчати її потреби та швидко реагувати на запити. Український клієнт досить вибагливий і очікує миттєвих рішень. На жаль, іноземці не завжди готові до такого ритму.
Пригадуєте 2007 рік, коли відразу кілька іноземних банків зайшли на наш ринок? Тоді їм не вдалось зробити серйозний прорив. Вони рухались у своєму ритмі розвитку. Тому я не очікую якихось ноу-хау від іноземних гравців.
- Чи працюєте над інноваціями зараз, незважаючи на війну?
Ми ніколи не зупиняємось. Зараз нам вдалось ОВДП інтегрувати напряму з українською біржею. Працюємо над страхуванням та додаємо англійську мову в додаток.
- Які технології, на вашу думку, можуть трансформувати фінансову галузь?
Штучний інтелект в повному та правильному використанні цього продукту. З персоніфікацією клієнтського досвіду та врахуванням його поведінкової моделі.
- Ви нещодавно брали участь в обговоренні перспектив відкритого банкінгу в Україні. Як ви вважаєте, чи змінить кардинально ситуацію на фінансовому ринку України впровадження open banking та регулятивної пісочниці?
Думаю, що з’являться нові нішові гравці, сервіси, продукти, тарифи. Подивимось, що буде мати успіх та попит. Щодо регулятивної пісочниці, не впевнена, що будуть великі інвестиції. В країні має бути стала модель розвитку бізнесу, аби це підтримувати.
- Яка ваша роль в izibank? Чи задіяні ви в усі операційні процеси? Чи з легкістю делегуєте задачі? За яким принципом набирали команду та чи взагалі берете участь у відборі співробітників?
Відповідальна за впровадження інновацій, стратегічний розвиток бізнесу. Так, я задіяна в усіх операційних процесах. Але можу й легко делегувати задачі. У нас невелика команда з горизонтальною моделлю керування. Кожен працівник знає, за яку ділянку роботи він відповідає. Всі працюють на спільний результат.
Звісно, якщо це стосується ключових посад, то я завжди беру участь у відборі співробітників. Для мене є пріоритетним активність, ініціативність, критичне мислення та бажання робити класний продукт. Ціную, коли кандидат може запропонувати нові рішення для вдосконалення процесів на майбутній позиції.
- Які досягнення українського фінтеху вважаєте найважливішими?
Висока якість продукту та сильний функціонал. Можу з впевненістю сказати, що в Україні високий рівень фінтеху, в порівнянні із закордонними гравцями.
