Олександр Молотай, партнер юридичної компанії “Молотай і партнери”
Технологічні компанії і стартапи, що розвивають інновації, часто стикаються з проблемою: як визначити, наскільки продукт (технологія) готові до виходу на ринок.
Чому взагалі постає таке питання? Відповідь очевидна: правильне і об’єктивне розуміння стадії готовності, на якій знаходиться технологія або продукт, допомагає розробникам та інвесторам краще розуміти їхній потенціал та більш точно оцінити ризики. Також це допомагає уникнути помилок при комерційному впровадженні технології, таких як неправильна оцінка бюджету та графіку розробки, передчасне виведення технології або продукту на ринок, тощо.
Для оцінки того, наскільки технологія готова до комерційного впровадження існує спеціальна шкала рівнів готовності технології (Technology Readiness Levels, TRLs). Ця шкала нараховує 9 рівнів, кожен з яких відображає певну стадію роботи з інновацією від ідеї до її виведення на ринок. Ось короткий опис кожного з них:
1. Початкова концепція або ідея: Наявна лише базова ідея або концепція. Ще немає конкретних розробок або досліджень, ідея існує лише у формі гіпотетичних обговорень або пропозицій.
2. Теоретичні дослідження: Розробляється теоретична модель і проводиться аналіз концепції. Це допомагає визначити потенційні методики та підходи для подальшого розвитку технології. На цьому етапі корисно ретельно дослідити публічно доступні джерела інформації, такі як бази даних патентних документів, науково-практичних публікацій та доступних в мережі Інтернет відомостей.
3. Експериментальні дослідження: Проводяться дослідження, метою яких є перевірка основних характеристик технології або продукту. Це дозволяє зрозуміти, чи працює базова ідея на практиці.
4. Лабораторні дослідження: Проводиться детальне випробування окремих елементів або компонентів технології чи продукту. Це допомагає визначити їх ефективність та виявити потенційні технічні проблеми, які потрібно буде вирішити в подальшому.
5. Випробування в контрольованих умовах: Технологія тестується в умовах, які максимально наближені до реальних. При цьому, забезпечується певний рівень контролю за процесом випробування. Це дозволяє більш точно оцінити життєздатність технології або продукту.
6. Випробування в реальних умовах: Дослідний зразок або модель технології чи продукту застосовуються в реальних умовах, що дозволяє зробити подальші більш точні висновки щодо їх придатності та ефективності, скласти план робіт по вдосконаленню і доопрацюванню дослідного зразка.
7. Демонстрація готового прототипу: Прототип вважається завершеним і готовим до більш широких випробувань. Це означає, що він успішно пройшов всі попередні стадії розробки та тестування.
8. Усунення виявлених недоліків та випробування перед запуском у виробництво: Технологія проходить фінальні випробування перед її комерційним запуском. На цьому етапі проводиться ретельна перевірка усіх особливостей продукту або технології з різних точок зору: надійність, відповідності стандартам якості, ергономічність, естетичність, ремонтопридатність, тощо.
9. Виведення на ринок: На цьому етапі технологія повністю розроблена, випробувана і готова до масового виробництва та комерційного використання.
Для оцінки рівня готовності конкретної технології існує досить проста але надійна методика (Technology Readiness Assessment, TRA). Методика представляє собою систематичний процес, дотримання якого допомагає визначити, чи готова технологія до наступного етапу розробки або комерційного впровадження.
Методика оцінки готовності технології, полягає у тому, що на кожній стадії її розробки оцінюються наступні фактори:
1. Визначення рівня готовності технології: Проводиться оцінка того, на якому рівні готовності технологія знаходиться на даний момент – від теоретичних досліджень (1) до виведення на ринок (9).
2. Оцінка потенціалу: Оцінюється потенціал технології відповідно до потреб ринку та її можливих застосувань, з урахуванням результатів завершення попередніх стадій розробки технології.
3. Затвердження успішних рішень. Затверджуються до подальшого впровадження рішення, які успішно пройшли попередні етапи досліджень та випробувань. Приймаються рішення про їх підготовку до патентування.
4. Оцінка ризиків та перешкод: Виявляються можливі ризики і перешкоди на шляху до реалізації технології.
5. Планування подальших кроків: Розробляється план подальшої роботи по вдосконаленню технології, з урахуванням зібраної інформації. Складається календарних план таких робіт та кошторис на їх виконання.
Які переваги застосування методики оцінки готовності технології порівняно з розробкою в режимі «керованого хаосу»?
- Оптимізація ресурсів: Допомагає уникнути витрат на розвиток інновацій, технологій, продуктів, які не готові або не мають комерційного потенціалу.
- Стратегічне планування: Забезпечує чітке бачення шляху розвитку технології.
- Управління ризиками: Допомагає вчасно ідентифікувати потенційні ризики та мінімізувати їх вплив на процес розробки.
Розуміння рівнів готовності технологій та дотримання простого алгоритму їх оцінки в процесі розробки є важливим для ефективного планування розвитку інновацій та залучення інвестицій. Вони допомагають забезпечити прозорість та ефективність у процесі розробки нових технологічних рішень.
