Інвестиції у цифрову трансформацію держав змінюються: уряди дедалі частіше інвестують не в окремі ІТ-продукти, а в довгострокові результати – стійкість, довіру, ефективність та економічний ефект.
Про це свідчать результати звіту, опублікованого Deloitte Ukraine спільно з Global Government Technology Centre Kyiv (GGTC Kyiv). Дослідження охоплює ключові напрями GovTech-екосистеми: штучний інтелект, хмарну інфраструктуру, автоматизацію процесів та ІТ-послуги, smart cities, цифрову публічну інфраструктуру (DPI), eID, платіжні системи та безшовну взаємодію між державними реєстрами. Які ж тренди є ключовими в інвестуванні у GovTech?
Хмара та ШІ стають базовою інфраструктурою держави
За чотири роки витрати на публічні хмарні сервіси зросли більш ніж удвічі – з $332 млрд у 2021 році до $723,4 млрд у 2025 році, а інвестиції в штучний інтелект – майже в чотири рази: з приблизно $342 млрд у 2021 році до близько $1,48 трлн у 2025 році. Державний сектор входить до числа галузей із найвищими темпами зростання вкладень у ці технології, дедалі активніше переходячи до моделей IaaS та PaaS.
Від «острівних» рішень – до цифрової публічної інфраструктури
Ризик дублювання реєстрів і платформ змушує уряди переходити до підходу Digital Public Infrastructure (DPI) – модульних, багаторазових і часто open-source-рішень, які можна масштабувати та адаптувати замість створення з нуля. Це спільні, багаторазові цифрові «блоки». Водночас ключовим чинником успіху DPI є не лише технологія, а й чіткий мандат, відповідальність та інституційна модель.
Кіберстійкість стає економічним активом
Кіберзлочинність уже коштує світовій економіці приблизно $9,5 трлн (2024 рік) і зростає до ≈$10,5 трлн (2025 рік). Аудити у США та Великій Британії демонструють «розрив модернізації»: значна частка ІТ-бюджетів розвинених країн досі витрачається на підтримку застарілих систем. Відтак впровадження ШІ-сервісів додатково підвищує ризики, роблячи атаки дешевшими й масштабнішими, в результаті чого інвестиції в кіберстійкість стають невід’ємною умовою розвитку GovTech.
Публічна та економічна цінність стають стандартами для GovTech-інвестицій
Уряди й донори дедалі частіше вимагають оцінювання економічного та соціального ефекту цифрових рішень – до і після впровадження. Це дозволяє перетворювати цифровізацію з витратної статті на інвестицію з вимірюваним результатом. Наразі відсутні стандартизовані підходи до оцінювання економічного ефекту цифрових рішень. Тому одним із ключових завдань для GovTech-спільноти та державних інституцій є розробка й впровадження відповідних метрик, таких як скорочення часу на отримання послуг, фінансова економія чи попередження державних втрат (протидія шахрайству чи кіберзлочинності).
Україна як кейс масштабованої публічної цінності завдяки цифровізації
Екосистема «Дія» в Україні вже згенерувала 184 млрд грн вимірюваної публічної цінності, що в десятки разів перевищує витрати на її розробку. Система Prozorro.Sale залучила понад $2,17 млрд для держави, а впровадження ШІ-рішень – зокрема Diia.AI – демонструє перехід до моделі «агентної держави» з проактивними сервісами.
