Українські посадовці минулого року задекларували криптоактиви на рекордну суму 786 мільйонів гривень, що на 49% більше порівняно з 2023 роком. Відповідні дані містяться у 2,2 тисячі декларацій, поданих до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Про це інформує Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).
Якщо у 2022 році посадовці декларували криптовалюту на 371 млн грн у 1,32 тисячі декларацій, то у 2023-му сума зросла до 526 млн грн у 1,71 тисячі документів. Експерти пояснюють це тим, що криптовалюта стає популярним способом зберігання та інвестування коштів, однак деякі декларанти використовують її для приховування незаконно набутих статків.
НАЗК під час повних перевірок декларацій виявляє численні порушення у декларуванні криптоактивів. Найпоширенішою проблемою стала неможливість підтвердити реальність задекларованих активів. Посадовці часто заявляють про значні суми у криптовалюті, але не надають жодних доказів — ні верифікованих адрес криптогаманців, ні біржових виписок, навіть скриншотів.
НАЗК розслідувало кілька резонансних випадків. Колишній начальник управління ДМС в Одеській області не зміг підтвердити 37 біткоїнів дружини вартістю понад 57,7 млн грн. Ексначальник управління юстиції у Дніпрі заявив про дохід від продажу криптовалюти на 2,5 млн грн, але фактичного отримання коштів не було. Заступник директора ДП “Зал офіційних делегацій” декларував 10 біткоїнів на суму понад 5,8 млн грн, а потім заявив, що помилився під час заповнення. Усі ці справи передано до Державного бюро розслідувань.
Зауважимо – Державне бюро розслідувань веде кримінальну справу проти депутата Київської міської ради, якого підозрюють у приховуванні криптоактивів. За матеріалами досудового розслідування, народний обранець не вказав у декларації 398 біткоїнів на 1,276 мільярда гривень.

