У 2025 році Україна завершила ключовий етап реформи управління публічними інвестиціями. Наша держава запровадила єдині правила планування, відбору й фінансування інвестиційних проєктів на державному, регіональному та місцевому рівнях.
Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів. Протягом року уряд сформував методологічну основу реформи, яка охоплює середньострокове планування, оцінку та відбір проєктів, формування секторальних портфелів, реалізацію та моніторинг інвестицій.
За словами заступника міністра фінансів Дмитра Самоненка, ухвалена нормативна база дозволила перейти від етапу планування до практичного виконання. Він зазначив, що державний бюджет на 2026 рік уже сформований за новими правилами, а найбільший обсяг публічних інвестицій спрямовано в енергетику.
Станом на кінець 2025 року з 72 заходів реформи 25 виконано, 28 перебувають у процесі реалізації, а для 19 строк виконання ще не настав. У межах реформи протягом року було досягнуто таких результатів:
- затверджено методологію управління публічними інвестиціями на державному, регіональному та місцевому рівнях, що охоплює планування, підготовку, оцінку, відбір, реалізацію та моніторинг інвестиційних проєктів;
- ухвалено зміни до Бюджетного кодексу України, які заклали правові засади середньострокового бюджетного планування публічних інвестицій;
- затверджено план заходів з реалізації Дорожньої карти реформи управління публічними інвестиціями на 2024–2028 роки;
- сформовано інституційну рамку реформи, зокрема створено Стратегічну інвестиційну раду та міжвідомчі координаційні органи.
У 2025 році уряд також схвалив Середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій на 2026–2028 роки та вперше за новими правилами сформував Єдиний проєктний портфель. Він охоплює 195 проєктів і програм загальною вартістю 12,6 трлн грн і включає ключові напрями відновлення та розвитку.
У 2026 році реформа управління публічними інвестиціями переходить до етапу повномасштабного впровадження. Основний фокус зосереджено на:
- практичному застосуванні нової методології всіма головними розпорядниками коштів, регіонами та територіальними громадами;
- подальшому вдосконаленні нормативно-правової бази, зокрема щодо довгострокових бюджетних зобов’язань;
- посиленні управління фіскальними ризиками та системи моніторингу реалізації проєктів;
- розбудові інституційної спроможності органів влади на всіх рівнях;
- створенні єдиної цифрової екосистеми управління публічними інвестиціями.
Раніше Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України прозвітувало про укладені угоди та отримані кошти у межах міжнародної фінансової та інвестиційної співпраці.
