За даними ООН, станом на середину листопада через війну за кордоном залишаються 7,6 млн українських громадян. Із них близько 4,5 млн перебувають в країнах Європи. У Національному банку проаналізували вплив українських мігрантів на економіки приймаючих країн.
За оцінками регулятора, приплив робочої сили та витрати українських мігрантів за кордоном є позитивними чинниками для економік країн перебування, хоча значний приплив мігрантів створює низку викликів, зокрема для державних фінансів. Витрати українських мігрантів підтримують економіки країн перебування насамперед через приватне споживання. Зокрема, у 2022 році витрати українців за кордоном порівняно з попереднім роком зросли більше ніж утричі – до $2 млрд на місяць. Також витрати на українських мігрантів стимулюють державне споживання, зокрема у сфері житлової інфраструктури, систем охорони здоров’я та освіти.
Витрати українських мігрантів за кордоном
Повномасштабна війна росії проти України, за оцінками Європейського інвестиційного банку, може зменшити реальне приватне споживання в ЄС на 1,1% через інфляційний канал, передусім у країнах Центрально-Східної та Південно-Східної Європи. Однак витрати мігрантів підтримують приватне споживання в цих країнах, зазначає НБУ.
Так, витрати українців за кордоном у 2022 році порівняно з попереднім роком зросли більше ніж утричі – до $2 млрд на місяць. На початку повномасштабної війни левова частка витрат за кордоном здійснювалася за рахунок заощаджень в українських банках через розрахунки картками і зняття з них готівки. Проте зниження залишків коштів фізичних осіб в українських банках протягом перших місяців повномасштабної війни було зафіксовано лише за валютними рахунками, тоді як залишки на гривневих рахунках збільшувалися.
Надалі середньомісячні обсяги зняття готівки значно скоротилися: з $990 тис. у березні – червні до $580 тис. у липні – жовтні. Цьому сприяли як процеси оформлення та отримання соціальної допомоги в країнах-реципієнтах, так і запровадження НБУ обмежень на зняття готівкової валюти за кордоном, що, зокрема, дало змогу призупинити так званий “картковий туризм”.
Найбільші обсяги готівки очікувано знімалися в Польщі, проте в дослідженні відзначаються значні обсяги зняття готівки до запровадження валютних обмежень і в інших країнах, що мають спільний кордон з Україною, – Словаччині та Румунії.
Із запровадженням обмежень на зняття готівки загальні обсяги операцій із картками за кордоном знизилися. Натомість обсяги операцій у торговельних мережах знизилися не так відчутно. Так, їх обсяги з пікового значення в травні на рівні $770 тис. знизилися до $560 тис. у жовтні. Найбільші обсяги операцій у торговельних мережах за допомогою українських карток здійснювалися на території Польщі (28% від загального обсягу) та Німеччини (10%).
Іншими джерелами витрат українців за кордоном були готівкова валюта, вивезена з України, програми державної підтримки та трудові доходи в країнах перебування.
Вплив на економічну активність
Окремі економісти констатують значний вплив українців на роздрібні продажі. Так, українські мігранти призвели до короткочасного сплеску роздрібної торгівлі та приватного споживання в Польщі й Естонії, проте вже з червня їх обсяги повернулися на довоєнний рівень. Зокрема, Credit Agricole визначив приплив мігрантів з України головним драйвером прискорення темпів роздрібних продажів у Польщі в березні, що компенсував негативний вплив інфляції та погіршення споживчих настроїв на витрати домогосподарств. Помітно зросли продажі у категоріях “одяг і взуття” (41,9% р/р проти 2,6% р/р у лютому) і “меблі, електроніка та побутова техніка” (2,8% р/р порівняно -4,4% р/р у лютому).
В інших країнах вплив українських мігрантів можна класифікувати як незначний через або невелику кількість мігрантів порівняно з населенням країни-реципієнта (Німеччина), або вищий рівень вартості життя (Німеччина, Чехія, Австрія, Франція, Швейцарія, Нідерланди, Велика Британія).
Загалом дані досліджень впливу українських мігрантів на економіки країн-реципієнтів різняться та ґрунтуються на різних припущеннях, проте всі доходять єдиного висновку, що цей вплив є позитивним. Так, додатковий внесок у щорічні темпи зростання ВВП Чехії, Польщі та Естонії прогнозується на рівні близько 1,2 в. п. на рік, а внесок мігрантів у ВВП Угорщини, Латвії, Словаччини, Литви і Румунії становитиме майже 0,8 в. п.
Згідно зі звітом Deloitte інтеграція українських вимушених переселенців у Польщі може призвести до додаткового зростання ВВП Польщі на 0,2–3,5% щорічно в перші п’ять років.
Такі оцінки, однак, можуть бути дещо завищеними, адже на відміну від економічної міграції 2013–2018 років міграція у 2022 році є вимушеною і має іншу демографічну структуру, тому інтеграція може виявитися меншою.
Попри позитивні ефекти присутності мігрантів є й пов’язані з ними виклики. Так, витрати українських мігрантів були додатковим чинником високих темпів інфляції в ЄС, яка на тлі значного зростання цін на енергоносії у 2022 році досягла рекордних за десятиліття значень, зокрема в Литві, Естонії, Латвії та Угорщині – понад 20% р/р, у Чехії і Польщі – близько 18% р/р, а у Єврозоні – до майже 10% р/р.
Крім того, присутність українських мігрантів також вплинула на ринки нерухомості країн їхнього перебування. Попри те, що орендувати житло самостійно могла лише чверть із них, у багатьох містах ціна оренди суттєво зросла. Так, у Польщі у квітні вона була на 20% вищою, ніж на початку року. Схожі оцінки наводять і для Естонії.
Вплив на державні фінанси
Bird and Amaglobeli (МВФ, 2022) оцінили короткостроковий фіскальний вплив мігрантів з України на економіки ЄС у приблизно $30–37 млрд євро, або 0,19–0,23% від ВВП ЄС. У розрахунках дослідники використали припущення щодо кількості вимушених переселенців у 4,1–5 млн та середніх витрат на одного в 11 577 євро (дані ОЕСР 2017 року з коригуванням на інфляцію).
Якщо 2/3 зареєстрованих наразі українців у ЄС потребуватимуть державної підтримки, то загальний обсяг видатків становитиме від 26,4 млрд до 73,3 млрд євро на рік. Водночас очікується, що найбільше навантаження лягатиме на країни-сусіди України та країни Балтії. За розрахунками EIB (2022), Литва може витратити понад 9% ВВП для адаптації мігрантів, Естонія – понад 7% ВВП, а Угорщина, Польща і Чехія – від 4% до 6% ВВП.
Загалом короткостроковий фіскальний вплив може виявитися як нижчим, так і вищим за попередні оцінки. З одного боку, менша кількість бюрократичних процедур, нижчі витрати на первинне розміщення (завдяки допомозі приватних осіб та волонтерів) та швидша інтеграція українців у ринки праці відповідних країн сприятимуть зменшенню видатків держав, що їх приймають.
З іншого боку, демографічна структура мігрантів (частка дітей становить від 28% до 44% у різних країнах) відрізняється від попередніх хвиль міграції, тому витрати на освіту, охорону здоров’я та адаптацію можуть суттєво зрости. Так, орієнтовні видатки на початкову і середню освіту в Польщі для майже 560 тис. українських дітей зі статусом тимчасового захисту становлять 2,2 млрд євро, або 0,34% ВВП (3 932 євро на рік на одного учня).
Крім того, оплата медичних послуг може потребувати додатково 1,5 млрд євро (0,23% ВВП) у Польщі та 0,85 млрд євро (0.31% ВВП) у Чехії.
Вплив на ринок праці
Інтеграція українських мігрантів матиме вплив на показники ринку праці країн-реципієнтів, зазначається у дослідженні. Географічна та культурна наближеність України до Європи, наявність діаспори, а також статус тимчасового захисту сприятимуть збільшенню участі вимушених мігрантів у робочій силі.
Зокрема, Європейський центральний банк очікує, що коефіцієнт участі в робочій силі країн єврозони українських мігрантів працездатного віку становитиме від 25% до 55% у середньостроковій перспективі. Водночас робоча сила ЄС зросте на 0,2–0,8%, або на 0,3–1,3 мільйона осіб.
