Наприкінці літа Кабінет Міністрів схвалив оновлений проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу “щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи”. Документ передано на розгляд Верховної Ради, а уряд вже заклав у бюджеті-2026 14 мільярдів гривень очікуваних надходжень від цієї реформи. Що ж змінить законопроєкт для користувачів цифрових платформ на кшталт Uklon, Uber, Bolt, Glovo, OLX?
Спроба два: що завадило прийняти першу версію?
У квітні цього року Кабмін ухвалив законопроєкт щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. До них відносяться не лише зареєстровані в Україні OLX, Prom, Kabanchik, Rozetka та інші, а й міжнародні – Glovo, Bolt, Uber, OnlyFans. Прийняття цього законопроєкту, підкреслюють в уряді, є важливим кроком до гармонізації податкового законодавства з європейськими нормами та виконання Україною зобов’язань кандидата на членство в ЄС та Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
Законопроєкт передбачає, що онлайн-платформи повинні стати податковими агентами та звітувати перед податковою щодо доходів осіб, які продають через них свої товари або послуги. Тобто, платникам, доходи яких підпадають під нові умови, здебільшого не потрібно буде подавати окремі декларації. Інформація про доходи користувачів цифрових платформ, податкових резидентів України, буде надходити до ДПС як від операторів платформ, так і від іноземних податкових органів.
Тоді ж бізнес звернувся із закликом доопрацювати певні аспекти в законопроєкті. Зокрема, закріпити вимогу про моніторинг та звітування за всі операції, включаючи готівкові, щоб забезпечити рівні та справедливі умови оподаткування для всіх учасників ринку. Також бізнес пропонував відтермінувати застосування штрафних санкцій за подання недостовірної або помилкової звітної інформації. Також перший варіант законопроєкту не передбачав неоподаткованого мінімуму – це ключова зміна, яка міститься в оновленому документі.
Попри критику законопроєкту, його відкликали з іншої причини – зміна уряду. Тож на початку вересня Кабінет Міністрів зареєстрував у парламенті оновлений законопроєкт 14025.
“Податок на OLX”: що передбачає законопроєкт
Проєктом Закону пропонується:
1. зобов’язати операторів платформ проводити належні заходи перевірки щодо виявлення підзвітних продавців серед користувачів платформи, подавати до ДПС звіти про доходи цих продавців, а також подавати заяву про взяття їх на облік у ДПС протягом 60 календарних днів після встановлення оператором статусу підзвітного оператора платформи;
2. визначити види діяльності, що є звітною діяльністю, а саме: надання в оренду нерухомого майна (у тому числі житлової та комерційної нерухомості, а також будь-якого іншого нерухомого майна та місць для паркування); особисті послуги; продаж товарів; надання в оренду транспортних засобів;
3. запровадити відповідальність для операторів платформ за порушення вимог щодо виявлення підзвітних продавців та подання звітності;
4. запровадити ставку ПДФО до 5% для доходів фізичних осіб – підзвітних продавців якщо:
- відкрито окремий банківський рахунок для надходжень з платформ і розрахунки проведено через нього;
- такі особи не є самозайнятими, не мають найманих працівників;
- річний дохід не перевищує 834 мінімальні зарплати (приблизно 6,7 млн грн станом на 01.01.2025);
- відсутня торгівля підакцизними товарами.
5. загальна ставка ПДФО залишається 18% для всіх, хто не відповідає вказаним умовам (наприклад, має найманих працівників, не відкрив окремий рахунок, є самозайнятою особою);
6. якщо протягом року здійснено не більше трьох продажів через платформу на суму до 2 тис євро, допускається використання наявного поточного рахунку, відкритого для власних потреб, без необхідності відкривати поточний рахунок в банку для здійснення звітної діяльності;
7. дохід від продажу товарів через платформи, якщо він не перевищує за рік 12 прожиткових мінімумів (в умовах 2025 року – 36 336 грн), не є оподатковуваним доходом;
8. передбачити надання банками на запит ДПС інформації щодо операцій за поточними рахунками підзвітних продавців, а саме відомостей на визначену дату або за визначений період часу про операції зарахування коштів на поточні рахунки. Зміни стосуються виключно тих фізичних осіб, які будуть користуватися пільговим режимом оподаткування доходу від здійснення звітної діяльності, та спрямовані на протидію зловживанням фізичними особами пільговим режимом оподаткування.
Оподаткування користувачів цифрових платформ: в чому необхідність?
Кабінет Міністрів назвав такі переваги нових правил:
Для суспільства: підвищення довіри до податкової системи завдяки відповідності міжнародним стандартам.
Для бізнесу і платників: спрощення адміністрування та зменшення ризиків щодо податкового контролю (перевірок) з боку податкових органів для користувачів і операторів платформ.
Для держави: посилення боротьби з тіньовою економікою через підвищення рівня прозорості доходів.
Також в уряді зазначили, що запропоновані норми спрямовані на розвиток цифрової економіки, підвищення податкової культури серед платників податків та забезпечення міжнародної податкової прозорості відповідно до стандартів ЄС та ОЕСР. Це стимулюватиме вихід доходів користувачів цифрових платформ з тіні та сприятиме прозорості розрахунків в цифровій економіці.
Тож нині очікуємо на розгляд законопроєкту Верховною Радою.
