7 листопада в Києві відбулася конференція за участі експертів банківського та платіжного ринку Open Finance & Payments Summit 2025, організована Асоціацією ЄМА. Ми зібрали найцікавіше з обговорень в матеріалі нижче.
Миттєві перекази та інтеграція до SEPA
Андрій Поддєрьогін (НБУ) розповів про те, над чим наразі працює регулятор разом з учасниками ринку. Серед цих напрямків:
- Створення екосистеми миттєвих переказів.
- Запуск відкритого банкінгу.
- Запровадження неплатіжних схем для поширення миттєвих переказів.
- Інтеграція до платіжної інфраструктури SEPA.
- Імплементація регламентів та директив ЄС в платіжне законодавство України.
За словами Андрія Поддєрьогіна, вже 80% платіжних операцій в Україні здійснюються за 2-3 секунди. Також представник регулятора розповів, що з 1 листопада вступили в дію вимоги до формування QR-коду для обміну реквізитами миттєвих кредитових переказів. Зокрема у межах одного мобільного пристрою можна передавати зображення QR-коду в платіжний застосунок з інших застосунків для подальшого створення платіжної інструкції.
Окрім того, до кінця 2025 року планується подання заявки на приєднання України до SEPA (єдина зона платежів в євро). Наразі НБУ проводить активну співпрацю з НАБУ, яка буде виконувати роль NASO (включає адміністративну та консультативну підтримку надавачів платіжних послуг на шляху їх приєднання до схем SEPA).
Кібербезпека та агентний ШІ
Як розповіла у своїй доповіді Надія Колібаба (Mastercard), до 2029 року втрати від кіберзагроз становитимуть близько $15,6 трлн. Серед ключових трендів кібербезпеки експертка зазначила наступні:
- Кількість витоків даних зросла в 3 рази.
- Стрімкий розвиток ШІ пов’язаний з новими викликами. Це і дипфейки, і загрози, що можуть розвиватися на тлі появи ШІ-агентів.
- Поріг входження в кіберзлочини став меншим – схеми cybercrime-as-a-service набувають все більшого поширення.
- Розвиток криптовалюти також має вплив на зростання кіберзагроз.
Прикладом інструментів, які дозволять боротися з кіберзагрозами, є токенізація та сервіс Passkey. До 2030 року компанія планує повністю відмовитися від традиційних паролів, щоб підвищити безпеку цифрових транзакцій.
Незважаючи на появу нових загроз зі зростанням ШІ, у споживачів та гравців на ринку з’являються і нові можливості завдяки розвитку штучного інтелекту. За словами Вадима Поліщука (Mastercard), фактично зараз ми спостерігаємо зародження нової індустрії – Agentic Commerce. ШІ-агенти спрощують онлайн-покупки та створюють новий клієнтський досвід: знаючи вподобання користувача, його характеристики та бажання, ШІ-агенти не тільки знаходять товар, що найбільше відповідає запиту, а й купують його від імені споживача.
За прогнозами, частка завдань в eCommerce, які оброблятиме ШІ, до кінця року складе 20%. А цільовий ринок для агентної комерції до 2030 року зросте до $1,7 трлн.
Водночас Вадим Поліщук підкреслив і виклики, пов’язані з розвитком агентної комерції. Серед них безпека, прозорість і довіра.
Відкритий банкінг в Україні: стан справ через 3 місяці після офіційного впровадження
1 серпня 2025 року в Україні набрала чинності глава закону про платіжні послуги, яка регулює діяльність у відкритому банкінгу. Як зазначив Ігор Горін (UPC), банкам треба сприймати Open Banking як можливість, а не проблему. У своїй доповіді Ігор також розповів, чого не вистачає для розвитку відкритого банкінгу в Україні:
- Холдування коштів (можливість блокування коштів у відправника, з подальшим підтвердженням або відміною).
- Рекурентні платежі (ініціювання платежів отримувачем на однакову суму з авторизацією лише першої транзакції, а також ініціювання платежів платником на різні суми з авторизацією лише першої транзакції).
- Direct Debit платежі: платежі, які ініціює отримувач з попередньо наданого дозволу платника.
- Транскордонні платежі: платежі з закордонних рахунків в інших валютах.
Досвідом впровадження відкритого банкінгу поділився Іван Аліменко (ОТП Банк). Так, за словами Івана, 1 серпня ОТП Банк розгорнув динамічну пісочницю, в якій є можливість протестувати повний процес з авторизацією всіх сервісів. Також банк запустив сервіс для фізичних осіб і готується до запусу сервіса для юридичних осіб.
Серед викликів, з якими банк стикнувся при впровадження Open Banking – необхідність вбудови процесу автентифікації у сервіси відкритого банкінгу, узгодженість між застосунками та каналами обслуговування, а також навантаження на core-системи.
В рамках однієї з панельних дискусій представники провідних банків також поділилися своїм досвідом впровадження відкритого банкінгу та баченням перспектив. За словами Дмитра Поліщука (ПУМБ), ПУМБ вбачає нові можливості у відкритому банкінгу, в першу чергу для перезавантажання клієнтського досвіду. Водночас Дмитро вважає, що в найближчій перспективі банки не будуть заробляти на відкритому банкінгу, адже наразі це більше про розвиток нових сервісів і рішень.
Також Дмитро розповів, що місяць тому ПУМБ запустив проєкт вбудованого кредитування підприємців спільно з програмним РРО Checkbox. Це рішення забезпечує повністю безшовний процес залучення фінансування ФОПами. Щодо нових продуктів для роздрібних споживачів, то наразі банк працює над фінансовим консультантом на базі ШІ.
ПриватБанк, використовуючи можливості відкритого банкінгу, працює над покращенням кредитування через більш якісний скоринг, а для мерчантів Open Banking надасть можливість розширення ринку безготівкових платежів, зокрема в зоні A2A-платежів. Про це під час панельної дискусії розповів Віктор Мойсеєнко (ПриватБанк).
Небезпека різкого зниження інтерчейндж
Ще одним питанням, яке обговорювалось в рамках конференції, стало регулювання ставки інтерчейндж в контексті євроінтеграції України. Так, регламент IFR (Регламент Європейського Парламенту і Ради про міжбанківські комісії за платіжні операції з використанням платіжних карток – ред.) вимагає встановлення лімітів на рівні 0,2-0,3% вже до кінця 2027 року. Олександр Карпов (ЄМА), проаналізувавши досвід ЄС, зазначив, що європейські банки щороку втрачають близько 10 млрд євро від регулювання інтерчейндж. Це впливає на збільшення цін на преміум-картки, картки з кешбеком, впровадження додаткових та прихованих зборів (наприклад, збір за безпеку, мультикартковість, перевипуск картки тощо), впровадження тарифікації за операції, плати за віртуальний POS-термінал для торговців, аналітику та ін.
Тому у своєму виступі Олександр Карпов запропонував продовжити перехідний період до 2030 року з прив’язкою до етапів вступу в ЄС: 0,6% – після завершення скринінгу, 0,5% – після підписання Договору про вступ, 0,2-0,3% – після ратифікації Договору. Адже, за різними оцінками, найоптимістичніший сценарій не передбачає вступу України до ЄС раніше 2030 року.
