Правління Національного банку ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5%. Попри зниження інфляції протягом останніх місяців, інфляційні очікування залишаються високими, а проінфляційні ризики, зокрема пов’язані зі зростанням енергодефіциту та бюджетних потреб, посилилися.
За таких умов, щоб зберегти привабливість гривневих активів, стійкість валютного ринку та сталу тенденцію зниження інфляції до цілі 5% на горизонті політики, НБУ підтримуватиме відносно жорсткі монетарні умови. Про це пише пресслужба НБУ.
Інфляція у вересні знизилася до 11,9% у річному вимірі, а базова — до 11%. Проте, за оцінками Нацбанку, фундаментальний ціновий тиск залишається стійким через високі витрати бізнесу на оплату праці та енергоресурси. Очікування більшості економічних учасників не демонструють сталого поліпшення, а увага домогосподарств до теми інфляції навіть зросла.
НБУ прогнозує, що інфляція поступово сповільниться:
- до 9,2% у 2025 році;
- до 6,6% у 2026 році;
- до цільового рівня у 5% наприкінці 2027 року.
Серед чинників, які сприятимуть цьому: хороші врожаї, стабільність валютного ринку та обмеження монетарної пропозиції. Водночас тиск на ціни зберігатиметься через енергетичні проблеми та підвищення адміністративно регульованих тарифів.
Зростання економіки триває, однак його темпи залишатимуться стриманими через наслідки війни. За оцінками НБУ, у 2025 році ВВП зросте на 1,9%, а в наступні роки — на 2% у 2026-му та 2,8% у 2027-му. Відновлення підтримують споживчий попит, врожаї та міжнародна допомога, обсяги якої наразі достатні для фінансування бюджету без емісії.
Основним ризиком для економіки й надалі залишається повномасштабна війна, яка спричиняє руйнування інфраструктури, енергосистеми та виробництв. Також серед ризиків — зростання бюджетних витрат на оборону, можливі перебої з міжнародним фінансуванням і дефіцит робочої сили. У разі посилення цих ризиків Нацбанк готовий відтермінувати зниження ставки, яке за базовим сценарієм може розпочатися у першому кварталі 2026 року.
