Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку заявила про поширення спотвореної інформації та політичного тиску на керівництво регулятора в контексті прохання очільника НКЦПФР Руслана Магомедова до Президента Володимира Зеленського накласти вето на прийнятий у лютому закон, який стосується реформи ринків капіталу.
Як зазначається у релізі регулятора, скасувати підписання закону там хочуть задля можливості його гідно доопрацювати та внести необхідні правки, які “надалі унеможливлять руйнування роботи регулятора, як державної інституції”.
Цей закон, за словами депутата Ярослава Железняка, є вимогою Світового банку в рамках реалізації програми DPL. На її виконання Україна, ніби то, зобов’язалась до 5 березня 2024 року ввести в дію три закони, серед яких вищезгаданий, а в замін отримати позику на $1,5 млрд. Перші два закони з обумовлених зі Світовим банком вже підписано Зеленським.
У НКЦПФР стверджують, що включення закону до трійки законів у рамках реалізації програми DPL було навмисно пролобійовано певною групою депутатів в недопрацьованому вигляді для досягнення власних задач, що вкрай негативно та токсично впливає на діяльність регулятора.
“НКЦПФР засуджує будь-які спроби окремих депутатів вчиняти політичний тиск, маніпулюючи отриманням фінансової допомоги від наших міжнародних партнерів. При цьому ще й ставлячи під загрозу проведення важливих реформ на ринках капіталу, які забезпечать залучення мільярдних інвестицій в економіку України”, – заявили в регуляторі.
Там пояснили, що заробітна плата голови та членів НКЦПФР встановлюється урядом в старому і новому варіанті законів, а останній змінює принцип утворення зарплат службовців НКЦПФР. Спробу забрати цю можливість там назвали “цілеспрямованою акцією підриву спроможностей Комісії залучати кваліфікований персонал”.
Значних додаткових заборон щодо конфлікту інтересів, які вводяться законом, за словами представників Нацкомісії, немає в міжнародних практиках, немає в Національному банку України. Вони поширюються не лише на працівників Комісії, а й на значне коло осіб, периметр яких “нечітко визначений”.
Наприклад, стверджується, що співробітники НКЦПФР і їхнє близьке коло осіб з новим законом втратять право отримувати будь-який дохід з банків (депозити, бонуси тощо), купувати державні облігації. Там підкреслили, що не матимуть змоги на практиці забезпечити виконання заборон через відсутність безпосереднього впливу на дії працівників, що може призвести до ризику оскарження законності дій, які вчинятимуться в рамках повноважень Комісії. Також такі вимоги призведуть до відтоку потенційних кандидатур на посади працівників Комісії.
“Оскільки широке трактування цієї норми призводить до заборони родичам таких працівників займати будь-які посади не тільки в професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків, а й навіть в Національному банку України”, – заявили в НКЦПФР.
В контексті теми конфлікту інтересів та особистого життя голови НКЦПФР там підкреслили про важливість розрізнення сутності конфлікту інтересів та приватного життя. Те, що наразі відбувається в інформаційному просторі, там назвали переходом на особистості, що “в контексті прийняття важливих для воюючої країни реформаторських ініціатив виглядає як сплановане ІПСО”.
Раніше “Економічна правда” зазначала, що в декларації за 2022 рік Магомедов вказав, що у звітному періоді проживав з Євгенією Грищенко, керівницею департаменту брокерського обслуговування клієнтів “Інвестиційний капітал Україна”. Припускається, що у випадку підписання Зеленським закону, може виникнути питання щодо відповідності Магомедова займаній посаді.
