Цього року в Україні вкотре заговорили про запровадження так званого безумовного доходу для населення. Це питання піднімається не вперше, проте в післявоєнний період виплата певної суми населенню може дійсно бути актуальною.
Що таке безумовний базовий дохід?
Безумовний базовий дохід — це сума, яка виплачується громадянам із державного бюджету у певній сумі та щомісяця.
“Безумовним” він є тому, що для отримання виплати не враховується вік, зайнятість, рівень доходів, сімейний стан чи інші умови. В цьому і полягає суттєва відмінність такої виплати від інших видів соціального забезпечення.
Існують різні форми безумовного базового доходу: продуктові чи цільові картки, мінімальний набір товарів і послуг, надання базових послуг (освіта, медицина) і т.д. Проте найчастіше під безумовним базовим доходом мають на увазі саме грошові виплати.
Переваги та недоліки запровадження безумовного базового доходу
Серед аргументів “за”: боротьба з бідністю, покращення рівня життя малозабезпечених громадян, додатковий час на пошук роботи чи навчання, підвищення купівельної спроможності громадян (а звідси і пожвавлення бізнесу), вивільнення бюджетних коштів, які витрачаються на різні соціальні програми (виплати по безробіттю тощо), оскільки з запровадженням базового доходу актуальність таких програм втрачається.
Серед аргументів “проти”: запровадження безумовного базового доходу – дорого для бюджету; люди звикають до отримання певної суми та не квапляться влаштовуватись на роботу. Крім того, може зрости споживання без зростання внутрішнього виробництва – а це призведе до зростання імпорту та, зрештою, девальвації.
Як ця ідея може бути реалізована в Україні?
Для виплати безумовного базового доходу Україна сподівається використати компенсацію із заморожених золотовалютних резервів росії. Йдеться про $300 млрд. Також джерелом для виплат громадянам можуть стати заарештовані активи путіна та його оточення. Проте варто розуміти, що на практиці суми можуть бути меншими. Та й коли Україна отримає доступ до заморожених резервів країни-агресорки – поки невідомо.
Ніхто поки що не озвучував і суму потенційного базового доходу. Частина експертів підтримують ідею виплати суми, яка б покрила всі основні потреби людини. Це може бути сума середньої зарплати в Україні (близько 15 тисяч грн). Інша частина впевнена, що безумовний базовий дохід повинен бути меншим від мінімальної заробітної плати (яка наразі в Україні становить 6500 грн), щоб у людини був стимул працювати.
Є два варіанти запровадження безумовного базового доходу в Україні:
- Для всіх громадян на постійній основі. Очевидно, це непосильно для бюджету України, та й недоцільно.
- На певний період (наприклад, протягом року після війни) і для деяких категорій громадян, зокрема тих, які найбільше постраждали внаслідок війни.
Нещодавно в уряді також заговорили про запровадження базового доходу лише для пенсіонерів. Відповідний законопроєкт вже начебто напрацьований та отримав схвальні відгуки від Світового банку та Міжнародної організації праці, а запровадити його планують у 2023 році. Формула такої пенсії – базовий пенсійний дохід плюс індивідуальні пенсійні накопичення.
Досвід інших країн
У 2017 році Фінляндія стала першою країною, яка вирішила випробувати ідею безумовного базового доходу. За експеримент відповідало урядове відомство, що займається питанням соціального забезпечення (Kela).
Впродовж двох років – з січня 2017 по грудень 2018 – в країні виплачували двом тисячам безробітних громадян щомісячний платіж у розмірі 560 євро – без жодних умов. При цьому їм було дозволено заробляти додатково до цієї суми стільки, скільки вони хочуть.
Результати проведеного дослідження показали, що люди, які отримували такі виплати, психологічно відчували себе краще, були більш щасливими і розслабленими. Фінансові гарантії надали їм можливість спробувати свої сили в нових професійних проєктах без ризику стати банкрутами. Але на ринку праці Фінляндії це жодним чином не позначилося.
У Німеччині подібний експеримент ще триває. В рамках експерименту, який стартував у серпні 2020 року та продовжиться до 2023 року, 120 добровольцям будуть щомісяця виплачувати по 1433 євро. Виплати фінансуватимуться за рахунок приватних пожертвувань. Організатори прагнуть дізнатися, як отримання базового доходу впливає на поведінку громадян, на їх інтеграцію в суспільство.
В провінції Онтаріо Канади виплачували гарантований основний дохід 4 000 особам з низькими доходами. Результати експерименту були дуже оптимістичними, проте проєкт відмінили через рік з приходом нової влади.
Найдовший експеримент проводили в одному з сіл Кенії терміном від 2 до 12 років (в різних групах), де взяли участь 21 000 людей. Учасники отримували близько $22,5 на місяць протягом 12 років від американської благодійної організації.
Отже, як бачимо з досвіду інших країн застосування безумовного базового доходу навіть у країнах з розвиненою економікою було локальним та обмеженим у часі, що не створювало значного макроекономічного ефекту. Запровадження базового доходу на постійній основі – це радше утопія. Також безумовний базовий дохід – не “панацея” від можливої бідності. Проте у період війни чи відразу по її завершенню запровадження базового доходу для певних категорій громадян може стати доцільним та правильним рішенням.
