Микита Гречина, старший юрист SBSB FinTech Lawyers
Цього року набирає чинності Закон України “Про платіжні послуги” (“ЗПП”), що знаменує собою новий розділ у фінансовому бізнес-середовищі України та його регулюванні. Закон описує, встановлює рамки функціонування та регулювання сучасних фінансових технологій, у тому числі електронних грошей, платіжних мереж та цифрової валюти центрального банку (CBDC) на території України.
Новий закон забезпечує підвищення безпеки та ефективності надання фінансових послуг шляхом приведення його у відповідність до аналогічних законів Європейського Союзу. Гармонізація українського законодавства із законодавством ЄС є пріоритетною для України, оскільки 24 червня 2022 року країна офіційно набула статусу кандидата в члени ЄС, що підтверджує європейську перспективу України.
Українські законодавці привели ЗПП у відповідність до другої Директиви про платіжні послуги (Директива (ЄС) 2015/2366), також відомої як PSD2, яка регулює платіжні послуги в ЄС, а також з Директивою про електронні гроші (Директива 2000/46/EC), відома як EMD, яка регулює електронні платіжні системи в ЄС.
Згідно з новим законом, основна регуляторна функція у сфері платіжних послуг покладається на Національний банк України, який видаватиме учасникам ринку ліцензії на їхню діяльність.
Новим законом розширюється коло постачальників платіжних послуг, чітко визначено види їхньої діяльності та дозволені операції. Зокрема, ЗПП встановлює дев’ять видів постачальників платіжних послуг:
1) банки;
2) платіжні установи (ПУ), включаючи малі платіжні установи (МПУ);
3) філії іноземних платіжних установ;
4) установи електронних грошей (УЕГ);
5) фінансові установи, які мають право надавати платіжні послуги;
6) поштові оператори;
7) провайдери нефінансових платіжних послуг;
8) Національний банк України;
9) органи структури державної влади, органи місцевого самоврядування.
Постачальникам небанківських платіжних послуг, до яких належать оператори поштового зв’язку, ПУ, МПУ, УЕГ, буде дозволено відкривати платіжні рахунки, випускати платіжні картки та електронні гроші.
Новими видами платіжних послуг, які запроваджує ЗПП, є:
1) послуги з зарахування та списання коштів на рахунки користувачів, а також усі послуги, пов’язані з відкриттям, веденням та закриттям рахунків (крім електронних гаманців);
2) послуги зі зняття коштів з рахунків користувачів, а також усі послуги, пов’язані з відкриттям, веденням та закриттям рахунків (крім електронних гаманців);
3) послуги з проведення платіжних операцій з власними коштами користувача з рахунку/на рахунок користувача (за винятком платіжних операцій з електронними грошима), у тому числі:
a) здійснення кредитового переказу;
б) здійснення дебетового перекладу;
в) здійснення іншої платіжної операції, у тому числі з використанням платіжних інструментів;
4) послуги зі здійснення платіжних операцій з рахунку/на рахунок користувача (за винятком платіжних операцій з електронними грошима), за умови, що кошти для здійснення платіжної операції надаються користувачеві постачальником платіжних послуг на кредитних умовах, у тому числі:
a) здійснення кредитного переказу;
б) здійснення дебетового перекладу;
в) виконання іншої платіжної операції, зокрема з використанням платіжних інструментів;
5) послуги з випуску платіжних інструментів та/або еквайрингу платіжних інструментів;
6) послуги з переказу коштів без відкриття рахунку;
7) послуги з випуску електронних грошей та проведення платіжних операцій з ними, включаючи відкриття та обслуговування електронних гаманців.
ЗПП також передбачає нефінансові платіжні послуги, які включають:
1) послуги з ініціювання платіжних операцій;
2) послуги з надання інформації про рахунки.
Встановлені мінімальні вимоги до статутного капіталу залежать від платіжних послуг, які надає компанія в рамках ЗПП. Вимоги такі:
- 1 млн. гривень – для надання послуг з ініціювання платіжних операцій чи послуг з переказу коштів без відкриття рахунку;
- 3 млн. грн. – для надання послуг з ініціювання платіжних операцій та послуг з переказу коштів без відкриття рахунку або однієї з фінансових платіжних послуг, передбачених у пунктах 1-5 вище введених ЗПП видів платіжних послуг;
- 5 млн. грн. — для надання кількох фінансових платіжних послуг, передбачених у пунктах 1-6 вище введених ЗПП видів платіжних послуг, або для оператора поштового зв’язку, незалежно від кількості та видів платіжних послуг, які він планує надавати;
- 10 млн. грн. — для платіжних послуг із випуску та здійснення платіжних операцій з електронними грошима електронними грошима.
Відповідно до ЗПП, Національний банк України створить середовище регуляторної «пісочниці» для тестування послуг, технологій та інструментів на основі інноваційних технологій. Після закінчення періоду тестування учасник регуляторної пісочниці матиме право продовжити свою діяльність після отримання відповідної ліцензії. Крім того, закон передбачає пільговий період до 2 років для учасників «пісочниці», протягом якого може бути дозволено спрощення чи незастосування певних вимог, встановлених законодавством. Процедура ліцензування для учасників «пісочниці» також може бути менш суворою.
ЗПП також встановлює систему відкритого банкінгу, яка є мережею між постачальниками фінансових послуг, що дозволяє отримати доступ до різних платіжних рахунків клієнта в рамках одного рахунку, полегшуючи керування кількома рахунками.
Нове законодавство створить більш безпечне, надійне та сучасне правове середовище для компаній, що працюють у сфері фінансових технологій в Україні, що покращить якість національного режиму для фінтеху, надаючи кращі можливості для бізнесу, а також відкриваючи більше можливостей сучасних інноваційних технологій у фінансовій галузі для українських клієнтів.
ЗПП послужить імпульсом для здорової конкуренції, покращення галузевої цінової політики, інновацій, законності та розширення спектру фінансових послуг.
