Іван Павловський, засновник медіа про криптовалюти Incrypted
Середина вересня добре показала, як змінилася криптоіндустрія. 15 вересня Сенат США не зібрав потрібних 60 голосів, щоб просунути CLARITY Act – один із ключових законопроєктів про структуру ринку цифрових активів. Наступного дня ФРС уперше за понад три роки підвищила ставку на чверть процентного пункту, до 3,75–4%. Після різкого падіння біткоїн уже 18 вересня знову торгувався вище $80 тис.
Ще кілька років тому цих двох новин вистачило б, щоб майже повністю пояснити порядок денний ринку. За роки роботи Incrypted я бачив кілька циклів і звик, що кожен із них зрештою зводиться до одного питання: скільки коштуватиме біткоїн.
Цієї осені мені цікавіше інше. Криптоіндустрія вже навчилася продавати актив інвестору через біржові фонди, корпоративні скарбниці та інституційні продукти. Тепер їй доведеться навчитися утримувати звичайну людину, якій байдуже, що таке блокчейн, але не байдуже, де тримати заощадження, як отримати гроші з-за кордону і що станеться, якщо вона помилиться.
І за цю людину криптокомпанії вже змагаються не лише між собою.
Інвестора вже навчилися залучати
Інституційний попит зробив крипторинок значно дорослішим, але не скасував його циклічності. У жовтні 2025 року біткоїн встановив рекорд вище $126 тис., а вже на початку 2026-го опустився нижче $80 тис.
На цьому тлі набагато цікавіше поводився сегмент стейблкоїнів. За даними CoinDesk Data, наприкінці серпня 2026 року їхня сукупна ринкова капіталізація сягнула приблизно $311 млрд і залишалася поблизу історичних максимумів.
Це важливе розмежування. Біткоїн для значної частини ринку залишається насамперед інвестиційним активом. Стейблкоїни дедалі частіше працюють як інфраструктура для розрахунків, міжнародних переказів, торгівлі й збереження доларової вартості.
Для України це не абстрактний сюжет. У Global Crypto Adoption Index 2025 від Chainalysis країна посіла восьме місце у світі за загальним показником і перше після корекції на чисельність населення. Серед факторів, які можуть пояснювати високу активність у Східній Європі, Chainalysis називає економічну невизначеність, технічну грамотність, збереження вартості та транскордонні перекази.
Але найкраще масштаб проблеми показує інша цифра. За оцінкою a16z, криптоактивами у світі володіють близько 716 млн людей, тоді як кількість активних користувачів автори звіту оцінюють лише у 40–70 млн. Методології цих оцінок різні, але розрив показовий: володіння криптоактивом ще не означає регулярного використання криптопродуктів.
Саме за людей між цими двома цифрами й починається найцікавіша конкуренція.
Банки й фінтехи вже прийшли по цього користувача
Якщо уважно читати новини криптовалют останніх місяців, помітно, що головними героями дедалі частіше стають компанії, які ще недавно стояли за межами крипторинку.
У серпні Revolut почав тестування EURR – власного стейблкоїна, прив’язаного до євро. Його випускає Bridge Building, що належить Stripe, а перші тести стартували для частини клієнтів у Данії, Польщі та Португалії. У Revolut вже понад 75 млн клієнтів.
Для мене тут важлива не назва токена. Важлива модель.
Людині не пропонують окремо «піти в крипту». Їй дають ончейн-функцію всередині фінансового застосунку, яким вона вже користується. Не треба встановлювати новий гаманець, вивчати мережі й перебудовувати звичку.
Суперечки навколо CLARITY Act показали ту саму зміну з іншого боку. Банківський сектор активно виступав проти моделей, у яких платформи могли б платити користувачам винагороду за стейблкоїни, побоюючись конкуренції за депозити. Тобто цифровий долар уже сприймається не лише як криптопродукт, а як потенційний конкурент традиційним фінансовим балансам.
І це змінює саму природу конкуренції. Йдеться вже не про те, хто створить кращий блокчейн. Йдеться про те, де людина триматиме гроші, хто контролюватиме її щоденний фінансовий сценарій і який застосунок вона відкриватиме за звичкою.
Крипта стає масовою тоді, коли її перестають помічати
Найкраще це видно на криптокартках.
За даними Artemis, щомісячний обсяг витрат через криптокартки зріс приблизно зі $100 млн на початку 2023 року до понад $1,5 млрд наприкінці 2025-го. У річному вимірі це вже понад $18 млрд – майже стільки ж, скільки P2P-перекази стейблкоїнів у тому самому дослідженні.
У цьому сценарії користувачеві не потрібно пояснювати продавцю, що він платить криптовалютою. Магазин бачить звичайну карткову операцію, а цифровий актив працює на іншому рівні системи.
Ще цікавіше те, що відбувається під самим інтерфейсом. Visa повідомляє про понад 160 програм карток, пов’язаних зі стейблкоїнами, а її обсяг розрахунків у стейблкоїнах перевищив $20 млрд у річному вимірі, зрісши більш ніж у 15 разів за рік. Mastercard паралельно розширює можливості розрахунків у USDC, PYUSD, USDG, USDP, RLUSD і SoFiUSD у низці блокчейн-мереж.
Важливо не змішувати ці цифри з оплатою карткою: йдеться про різні рівні платіжної системи. Але саме в цьому і є головний сигнал.
Для користувача платіж стає дедалі звичнішим. А під капотом усе більше процесів може переходити ончейн.
Тобто крипта може перемогти як інфраструктура раніше, ніж людина почне називати себе криптокористувачем.
Масовий користувач обирає не технологію, а передбачуваність
Для більшості людей децентралізація навряд чи буде самодостатньою причиною змінити фінансову звичку. Їм потрібен результат: зберегти вартість, дешево переказати гроші й розуміти, що станеться, якщо щось піде не так.
Саме остання частина для криптоіндустрії досі найскладніша.
За даними Chainalysis, у 2025 році внаслідок зламів було викрадено близько $3,4 млрд у криптоактивах. Окремо компанія зафіксувала щонайменше $14 млрд надходжень на відомі шахрайські адреси й прогнозує, що після виявлення додаткових адрес ця оцінка може перевищити $17 млрд. Шахрайство з видаванням себе за іншу особу зросло більш ніж на 1400%, а середній платіж жертви збільшився з $782 до $2764.
І це принципова проблема масового adoption (прийняття). Ризик лежить не лише в коді. Він лежить у фальшивому повідомленні, підробленому сайті, дзвінку від «служби підтримки» або проханні підтвердити транзакцію, сенсу якої користувач не розуміє.
Тому безпека й зрозумілий інтерфейс більше не є додатковими функціями. Для масового продукту вони і є продуктом.
Регулювання рухається в тому самому напрямку. Перехідний період MiCA для старих національних режимів остаточно завершився в ЄС 1 липня 2026 року. Після цього компанії, які надають охоплені MiCA криптопослуги клієнтам у ЄС, мають працювати на підставі відповідної авторизації або припинити таку діяльність.
Для користувача практичний висновок простіший за регуляторну мову. Якщо цифровий долар живе всередині зручного застосунку, питання «на якому блокчейні?» поступово стає другорядним. Важливіше, хто випускає токен, хто контролює активи, які правила діють у разі блокування чи втрати доступу і що саме означає обіцяна «винагорода».
А справжня служба підтримки не потребує вашої seed-фрази.
Боротьба за звичку
Ціну біткоїна цієї осені й далі визначатимуть монетарна політика, інституційні потоки та американське регулювання. Але довгострокове майбутнє індустрії залежить від іншого: чи зможе людина без спеціальних знань безпечно отримати, зберегти й переказати цифрові гроші.
Освіта тут усе ще потрібна. Саме тому ми розвиваємо Incrypted Plus як середовище, де можна розібратися в інструментах, ризиках і логіці самого ринку. Але для мене тут є незручний критерій зрілості: поки для безпечного використання базового криптопродукту людині потрібен окремий курс, цей продукт ще не готовий до справді масового ринку.
Боротьба за інвестора – це боротьба за капітал. Він може прийти разом із новим ETF і так само швидко змінити напрямок після наступного рішення ФРС.
Боротьба за користувача – це боротьба за звичку.
Людина один раз вирішує, де тримати долари, як отримувати перекази й чим платити в магазині, а потім роками повторює той самий сценарій.
Тому головна боротьба наступного етапу крипторинку може відбутися не на графіку BTC. Вона відбудеться за право стати тією фінансовою інфраструктурою, про яку користувач перестає думати.
І якщо криптокомпанії не займуть це місце самі, блокчейн усе одно може перемогти. Просто на екрані користувач побачить логотип банку або фінтеху.
