29 квітня Українська асоціація фінтех та інноваційних компаній спільно з Національним банком України провели AI Discussion Day – першу з серії зустрічей, присвячених діалогу регулятора та ринку щодо регулювання використання штучного інтелекту у фінансовому секторі. І Нацбанк, і представники фінустанов відзначають, що правила повинні бути зрозумілими та дозволити ринку розвиватися. При цьому ключовими аспектами залишаються довіра та відповідальність.
FinTech Insider відвідав захід і зібрав ключові інсайти.
Дискусійний документ як перший крок до Білої книги ШІ
Минулого місяця Національний банк представив Дискусійний документ з етичного та відповідального використання ШІ. Він включає принципи застосування технологій учасниками фінансового ринку, підходи до управління ризиками, вимоги до людського нагляду за алгоритмами, захисту прав споживачів, даних, моделей і операційної стійкості. Але найголовніше – документ містить питання до обговорення спільно з банками та фінансовими компаніями, адже, як зазначили в НБУ, документ не має на меті зарегулювати використання ШІ. Найголовніше – баланс між безпекою та впровадженням інновацій.
Як розповіла Олександра Володіна, керівниця проєкту впровадження ШІ в НБУ, питання регулювання інструментів штучного інтелекту надзвичайно актуальне та важливе зараз з трьох основних причин:
- ШІ дозволяє підвищувати ефективність багатьох процесів, покращувати якість послуг та впроваджувати більше інновацій. Водночас використання ШІ створює і нові ризики для клієнтів та фінансової стабільності.
- Наразі в Україні відсутній профільний закон, що регулює ШІ. Але в 2024 році Мінцифри представило Дорожню карту регулювання ШІ та Білу книгу, які передбачають, зокрема, розробку секторальних рекомендацій, що передують закону.
- Євроінтеграційний трек. В ЄС був прийнятий закон EU AI Act, який регулює використання ШІ. Нацбанк бере до уваги європейську модель регулювання при розробці Білої книги.
Національний банк наголосив, що підготовка секторальних рекомендацій передбачає відкритий діалог з учасниками ринків фінансових послуг. Тож протягом травня зустрічі на кшталт першого AI Discussion Day будуть тривати. Окрім того, регулятор закликає надсилати листи з пропозиціями. У результаті цього перші висновки будуть сформовані вже в червні.
Базові принципи поведінки учасників ринку при впровадженні ШІ
Нацбанк визначає 10 принципів як базову рамку очікуваної поведінки учасників ринку при впровадженні ШІ:
- Законність та регуляторна відповідність.
- Доцільність, користь та відповідальне застосування.
- Прозорість, зрозумілість та поінформованість.
- Ризик-орієнтований підхід.
- Конфіденційність, захист даних та інформаційна безпека.
- Етичність, недискримінація та інклюзивність.
- Нагляд людиною, відповідальність та звітність.
- Права клієнтів учасників ринку фінансових послуг.
- Адаптивність, надійність та операційна стійкість.
- Інтегрованість та відповідальне масштабування.
Важливим аспектом є і те, що використання систем ШІ нерозривно повʼязане з якістю даних та коректністю моделей, на основі яких формуються автоматизовані або напівавтоматизовані рішення, тому саме вони стають джерелом ризиків дискримінації, помилок і непрозорості для клієнта. Якість даних, зрозуміле пояснення рішень для клієнта та перевірка моделей мають бути в основі практики управління даними.
ТОП трендів застосування ШІ у фінсекторі
Кейт Щеглова, експертка з ШІ та інновацій НБУ, розповіла про глобальні тренди застосування ШІ у фінансовому секторі.
Перш за все, це проблема концентрації ринку. Згідно з дослідженням, 83% компаній залежать від 5 провайдерів ШІ-моделей, а 67% – від 3 хмарних провайдерів. Концентрація створює такі ризики, як технологічна залежність, системні точки відмови та ризики цифрового суверенітету.
Ще однією тенденцією є те, що розгортання ШІ зосереджене переважно на функціях бек-офісу, а не на фундаментальній трансформації бізнес-моделей.
Примітно і те, що фінустанови з вищим рівнем зрілості впровадження ШІ демонструють значно активніше використання агентного ШІ — 34% (на стадіях трансформацій або
масштабування) порівняно з менш зрілими установами (17% на тих самих стадіях). Різниця у 17% свідчить про те, що агентний ШІ, ймовірно, не є технологією початкового рівня.
Щодо інвестицій, то традиційні фінінституції мають значно вищі інвестиційні можливості для розвитку Ші (31% вклали більше $1 млн, за даними досліджень).
Серед компаній, що витрачають понад $100 тис на рік на ШІ, 24% досягли трансформаційного рівня, а 36% перебувають на рівні масштабування.
Які ж бар’єри гравці ринку вважають ключовими при впровадженні ШІ? Це дефіцит талантів (41% опитаних) та якість/доступність даних (40%). Водночас регулятори називають основними бар’єрами брак навчання (48%) та дефіцит талантів (47%).
Але найголовнішим питанням лишається відсутність згоди щодо того, хто несе відповідальність у разі завдання штучним інтелектом фінансової чи соціальної шкоди.
- 38% регуляторів вважають, що фінансова установа несе основну відповідальність за інструменти, які вона впроваджує.
- Галузь (22%) та постачальники ШІ (24%) виступають за спільну відповідальність, припускаючи, що відповідальність має бути розподілена.
- Велика частка в усіх групах (29%-39%) вважає, що відповідальність є занадто складною для єдиного правила і має визначатися case-by-case.
Як розповів Хосе Морено де Баредда, представник IFC, до 2030 року штучний інтелект може додати банківській галузі в світі близько $450 млрд. Експерт також зазначив, що при розробці відповідного регулювання НБУ необхідно запровадити багаторівневе регулювання ризиків, забезпечити пояснювальність рішень, створити регуляторну пісочницю, а також впровадити принципи людського нагляду.
ШІ в українських банках
Одна з панельних дискусій в рамках заходу була присвячена обговоренню практичного застосування ШІ в провідних банкках України. В дискусії взяли участь представники Райффайзен Банку, Ощадбанку, Сенс Банку і Укргазбанку. Як зазначили представники фінустанов, найактивніше інструменти ШІ вони застосовують для створення таргетованих пропозицій для клієнтів, для аналізу трафіку транзакцій та антифрод, для автоматизації рутинних процесів (робота з документами, презентаціями тощо), написання коду, а також спілкування з клієнтами. Наприклад, в Ощадбанку голосовий асистент Софія вже заміняє 500 співробітників контакт-центру.
Щодо викликів, з якими стикаються банки в процесі впровадження ШІ, то основними є суттєві інвестиції в це, важливість навчати персонал роботі з ШІ, а також необхідність нагляду за ШІ-агентами, які іноді мають збої в роботі та можуть галюцинувати. Саме тому на даному етапі дуже важливим є людський нагляд.
