18 березня в рамках Ukraine Fintech Week 2026 відбулася конференція PayForum 2026, яка вже традиційно є платформою для обміну досвідом, пошуку партнерств та обговорення ідей гравцями платіжного ринку України. FinTech Insider як медіапартнер заходу зібрав найцікавіше.
Відкритий банкінг та миттєві платежі: стан справ в Україні та ЄС
Андрій Поддєрьогін, директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ, у своїй доповіді розповів про те, що в першому кварталі 2026 року в рамках впровадження відкритого банкінгу ПриватБанк і ПУМБ отримали авторизацію діяльності з надання нефінансових платіжних послуг, зокрема послуги з ініціювання платіжної операції та послуги з надання відомостей з рахунків. Наразі заявки від ще двох банків знаходяться на розгляді регулятора.
Окрім того, в першому кварталі статуси Open Banking провайдерів отримали “Український процесінговий центр” (UPC) і “ТАС Лінк”.
Як розповів Андрій Поддєрьогін, наступними кроками у розвитку відкритого банкінгу в Україні стануть:
- розробка статистичної звітності за операціями суб’єктів відкритого банкінгу – щоб провести аналіз діяльності в межах відкритого банкінгу;
- вдосконалення вимог відповідного закону, зокрема стосовно впровадження відповідальності PISP/AISP (крім банків) за шкоду, яка може бути завдана користувачам та надавачам платіжних послуг з обслуговування рахунків (ASPSP);
- впровадження чіткого розмежування видів згоди користувача, що надається в межах відкритого банкінгу та ін.
Ще однією інновацією на платіжному ринку України є миттєві перекази. Їх частка, за даними регулятора, в січні 2026 року становила 3,3% від суми всіх кредитових переказів у межах України. Найчастіше миттєві перекази застосовуються у платіжному сценарії “фізична особа – суб’єкт господарювання”. Проте, за словами Андрія Поддєрьогіна, це не є наслідком активізації самого бізнесу, а радше банків, які пропонують клієнтам-фізособам опцію миттєвих переказів при здійсненні таких платежів.
Розповів представник Національного банку і про перший пілотний проєкт реалізації оплати товарів за допомогою миттєвих платежів на касах самообслуговування. Пілот запущено у співпраці “ВСТ Банку” та мережі Сільпо.
Як це відбувається? Покупець сканує всі свої покупки на касі самообслуговування, для оплати обирає “Миттєвий платіж”, відкриває платіжний застосунок і сканує QR-код, відображений на касі самообслуговування, після чого підтверджує оплату.
Хосе М. Морено де Барреда, глобальний експерт з цифрових фінансів і представник IFC, розповів про регламент FIDA (Financial Data Access), який був запропонований Європейським Союзом у 2023 році і вступить у силу в 2027-му. Його основна мета – вийти за рамки відкритого банкінгу та перейти до ширшого поняття відкритих фінансів. FIDA зобов’язує фінансові установи обмінюватися даними клієнтів не лише про платіжні рахунки, а й про інвестиції, пенсії, заощадження, кредити та страхування, з уповноваженими сторонніми постачальниками.
Також експерт розповів, що регуляторні зміни означають для України. Зокрема:
- PSD3 / PSR: регуляторна дорожня карта НБУ повинна відображати рамки PSD3.
- Миттєві платежі: шлях інтеграції SEPA Instant – ПРОСТІР має відповідати очікуванням ЄС щодо доступності.
- Відкритий банкінг → Відкриті фінанси: розширити стандарти API НБУ за межі рахунків; позиціонувати український фінтех для транскордонної діяльності згідно з FIDA.
- MiCA: реформа ліцензування VASP має бути узгоджена з MiCA – це забезпечує доступ до ринку ЄС для українських криптофірм.
- Готовність до цифрового євро: оцінка сумісності з інфраструктурою електронної гривні.
Нова платіжна архітектура: голос ринку
Перша панельна дискусія на PayForum 2026 була присвячена впровадженню відкритого банкінгу та миттєвих платежів в Україні. Зокрема, досвідом поділився Ігор Горін, керівник зі стратегічного розвитку компанії UPC, яка першою отримала статус Open Banking провайдера. Як зазначив Ігор, чверть українських банків досі не зробили жодних кроків до впровадження відкритого банкінгу. При цьому, як упевнений експерт, Open Banking “взірве” ринок, створивши нову інфраструктуру. Тому важливо вчасно знайти своє місце.
Максим Волченко, Head of Digital ОТП БАНК, розповів, що більшість клієнтів банку ще не розуміє відкритого банкінгу, його можливостей і переваг, а ще частина хвилюється за безпеку своїх даних.
Надія Кіріяк, директорка роздрібного бізнесу Банку Кредит Дніпро, додала, що відкритим залишається питання комерційної вигоди відкритого банкінгу для банків. Наразі Кредит Дніпро тестує перший пілот рішення на базі Open Banking спільно з UPC.
Друга панельна дискусія була присвячена еквайрингу та клієнтському досвіду. Як поділився Сергій Макаренко, керівник напрямку торгових рішень ПриватБанку, найбільший державний банк розглядає точки зростання не лише в core-продуктах, а й в value-added сервісах (як приклад – хмарний фіскалізатор, який ПриватБанк пропонує своїм бізнес-клієнтам).
“Гарячим” питанням стало посилення регулювання в рамках євроінтеграції. За словами Ольги Неділько, виконавчої директорки iPay, нам потрібно запозичувати кращі практики з ЄС, але враховувати українські реалії: війну, рівень розвитку українських компаній та технологій, локальні виклики. А також, наголошує Ольга, треба спостерігати й за іншими країнами та регіонами, в тому числі Китаєм, Індією, Бразилією, адже такі країни також задають тренди. “Україна може стати міжнародним хабом для розробки технологічних рішень”, – вважає представниця iPay.
Погодився з Ольгою також Ігор Фомічов, керівник напряму інтернет-еквайрингу EasyPay. Він зазначив, що регуляція повинна бути, але щоб при цьому бізнес міг розвиватися.
Одним із питань, які обговорювали учасники панельної дискусії, стало також зниження інтерчейндж. Експерти нагадали, що ставлячи в приклад ЄС, де ставка інтерчейндж нижча, не варто забувати також про додаткові комісії (за обслуговування терміналів, за приймання платежів нижче певної суми тощо), які стягуються в багатьох країнах.
Ще одна панельна дискусія була присвячена платежам в стратегії розвитку цифрових банків. Христина Кармазіна, CEO Банк Власний Рахунок, зазначила, що геймчейнджерами можуть стати миттєві платежі та відкритий банкінг. Вона також розповіла про важливість побудови екосистеми для клієнтів цифрового банку, в якій вони зможуть закрити більшість своїх щоденних потреб (і не лише фінансових).
Олексій Рубан, директор з інновацій NovaPay, не погодився з ідеєю важливості побудови екосистеми для клієнтів, проте підкреслив, що для своїх клієнтів-ФОПів NovaPay дійсно розширює спектр послуг так, щоб підприємець міг закрити всі ключові потреби з ведення бізнесу в одному застосунку. При цьому він додав, що для бізнес-клієнта при виборі банку найважливішим є саме доступність різних послуг для ведення бізнесу, на другому місці – вартість, і лише на третьому – зручний UX.
Участь в панельній дискусії взяв також Артур Муравицький, керівник “ЮТЕ БАНК”. Він підтвердив, що “ЮТЕ БАНК” від початку цього тижня позбувся статусу “перехідного” та працює як повноцінний учасник банківського ринку України. Артур Муравицький не розкрив усі плани щодо розвитку банку, проте зазначив, що хоча європейський інвестор банку Iute Group працює в декількох країнах і має досвід впровадження різних сервісів і рішень на інших ринках, далеко не всі з них можуть стати успішними в Україні, оскільки тут ринок все ще переважно покладається на карткові платежі.
