На тлі швидкого розвитку фінтех-компаній у світі регулятори почали шукати спосіб не лише відслідковувати їхню діяльність та появу нових технологій, але й контролювати потенційні ризики. Серед багатьох підходів найважливішого значення набула концепція регуляторних пісочниць.
Згідно з дослідженням Банку міжнародних розрахунків, понад 50 країн створили пісочниці, орієнтовані на фінансові технології та призначені для залучення фінтех-компаній. Основною характеристикою пісочниць є те, що вони дозволяють компаніям створювати та тестувати інновації без необхідності отримувати офіційне схвалення регуляторів, а регуляторам – контролювати цей процес без загроз для безпеки клієнтів та ринків. Розглянемо детальніше, що ж таке регуляторні пісочниці та на якому етапі в розвитку даної ініціативи знаходиться Україна.
Регуляторна пісочниця: цілі та характеристики
Світовий банк визначає пісочницю як структуру, створену регулятором, що дозволяє фінтех-новаторам проводити експерименти в реальному часі в контрольованому середовищі під наглядом регулятора. Пісочниця дозволяє фінтехам тестувати нові інструменти та сервіси, оцінювати їхні ризики та створювати додатковий буфер між ринком і кінцевими споживачами, зменшуючи таким чином ризики впровадження нових послуг.
Регуляторні пісочниці виконують декілька завдань. Перш за все, вони забезпечують закрите середовище для тестування фінтех-продуктів. Крім того, вони дозволяють створювати нові бізнес-моделі, незахищені нормативними актами. Також пісочниці націлені на збалансування комплаєнс і фінансового регулювання під час розробки та запуску нових фінансових продуктів. Часто пісочниці мають і вторинну мету заохочення інвестицій та економічної конкурентоспроможності для своїх юрисдикцій.
Регуляторні пісочниці: світовий досвід
У 2016 році Управління з фінансового регулювання і нагляду Великої Британії (FCA) оголосило про запуск регуляторної пісочниці з метою усунення перешкод для банківського та фінансового бізнесу, який прагне впроваджувати інновації. До 2021 року пісочниця FCA мала сім когорт, в рамках яких було отримано більше 500 заявок і прийнято понад 150 компаній для подальшого тестування.
Ціль регуляторної пісочниці FCA – збір інформації, формування досвіду та розгортання індивідуальних регуляторних рішень. Інші країни, у порівнянні з Великою Британією, дотримуються більш стриманого підходу. Пісочниця ж FCA з серпня 2021 року встановила “завжди відкритий” режим, тобто компанії можуть подавати заявки будь-коли, а когорти як такі більше не існують.
Ще однією державою, що запустила регуляторну пісочницю в 2016 році, став Сингапур. Пісочниця тимчасово послаблює певні регуляторні вимоги, дозволяючи компаніям тестувати свої бізнес-моделі та технології без необхідності дотримуватися нормативних вимог. Пісочниця відкрита для широкого кола організацій, включаючи фінансові установи, фінтех-стартапи та посередників, що надають послуги цим компаніям.
Учасники закритого середовища тісно співпрацюють з регулятором протягом усього процесу, і це дозволяє їм виявляти та вирішувати потенційні ризики перед повноцінним запуском, а також значно скоротити час виходу на ринок. Участь у пісочниці Сингапуру підвищує довіру до компанії з боку інвесторів, партнерів та клієнтів. Крім того, учасники часто отримують доступ до консультацій, наставництва та можливостей для нетворкінгу в рамках процвітаючої фінтех-екосистеми Сингапуру.
Регуляторна пісочниця в Україні
Навесні 2023 року Національний банк України оголосив про запуск регуляторної платформи для тестування інноваційних продуктів, послуг, технологій та інструментів. Тоді регулятор зазначив, що головне завдання пісочниці – сприяти розвитку фінтеху та інноваційних продуктів на фінансовому та платіжному ринках, стимулювати посилення конкуренції, підвищувати якість надання фінансових та платіжних послуг, поглиблювати діалог регулятора з учасниками ринку.
Як повідомили FinTech Insider в Нацбанку, з моменту запровадження і станом на сьогоднішній день НБУ отримав 13 заяв на участь в регуляторній платформі за різною тематикою, зокрема щодо юридичних послуг, страхових послуг, CBDC, валюто-обмінних операцій, транскордонних переказів, технологічних рішень для нагляду (SupTech), рішень для Open Banking тощо.
Зазначені заяви подаються, як правило, небанківськими фінансовими установами, які вже авторизовані як учасники ринку фінансових послуг/платіжного ринку, оскільки це є однією з вимог, передбачених Положенням про регуляторну платформу НБУ.
Нагадаємо, що участь у тестуванні інноваційних продуктів у рамках регуляторної платформи можуть взяти лише ті учасники ринку, які вже авторизовані як надавачі фінансових чи платіжних послуг. Крім того, до початку тестування інноваційний продукт повинен пройти попередню оцінку регулятором, а заявник – має узгодити порядок самого тестування для набуття статусу учасника регуляторної платформи.
Інноваційний продукт, який мають намір тестувати в регуляторній платформі, повинен відповідати таким вимогам:
- не повинно існувати аналогічних продуктів або ж запропонований продукт має істотно перевершувати характеристики вже наявних;
- упровадження продукту не має призвести до порушень законодавства про захист економічної конкуренції;
- немає законодавчих заборон для впровадження відповідного продукту;
- немає конкретних норм у законодавстві України, що унеможливлюють упровадження такого продукту на ринку поза межами регуляторної платформи.
Як бачимо, регуляторна пісочниця дозволяє тестувати та, зрештою, запускати нові фінансові продукти, створюючи переваги для споживачів; сприяє конкуренції та розширенню ринку; а також підвищує фінансову інклюзію, яка є пріоритетом для більшості країн світу.

