Від початку жовтня рф 8 разів масовано обстрілювала енергетичну інфраструктуру України, розраховуючи вплинути на нашу економіку та посіяти паніку в суспільстві. Однак, за даними YouControl Market, українці навіть в умовах блекауту спромоглись не лише налагодити бізнес-процеси, а й зареєстрували 33 тис. нових ФОПів та майже 5,5 тис. юросіб.
Приріст нових компаній та ФОП дещо знизився
Як повідомляється в дослідженні, з першого жовтня по тридцяте листопада включно в Україні було зареєстровано трохи більше 33 тис. ФОПів та майже 5,5 тис. юросіб, 20 з яких здійснили перереєстрацію. Найбільша кількість фізичних осіб-підприємців з’явилась в перший день листопада — 1300. А пік реєстрації підприємств припав на 19 жовтня і становив 176 юросіб відповідно.
У порівнянні з аналогічним періодом за минулий рік, приріст нових компаній та ФОП дещо знизився. Зокрема, тоді було зареєстровано близько 9 тис. компаній, це на 40% більше ніж цьогоріч. А фізосіб–підприємців у жовтні-вересні 2021-го зареєструвалося близько 44, 5 тис., що на 26 % більше ніж 2022 р.
Де найчастіше реєструється новий бізнес під час блекауту
Найбільш активною з реєстрацій нового бізнесу традиційно виявилася столиця. У Києві з 1 жовтня до 30 листопада було зареєстровано майже 2 тисячі компаній та 5 тисяч ФОПів. Це 35 та 15% відповідно. До трійки лідерів серед створення підприємств потрапили також Львівська (9,4%) та Дніпропетровська область (7%). Серед ФОПів на другому місці після Києва опинилась Львівська область (8,6%), а на третьому — Дніпропетровська (8,4%).
Види діяльності: новий бізнес обирає торгівлю та ІТ
Традиційно найпопулярнішим видом діяльності новостворені підприємства та ФОП обирали оптову та роздрібну торгівлю. Майже 27% та 36% відповідно. З цікавого: за два аналізованих місяці в Україні відбувся приріст нових компаній в сфері ІТ. Серед новостворених цю сферу обрали майже 20% ФОПів та 5% підприємств. Також юрособи наростили присутність в охороні здоров’я (14%) та наданні інших видів послуг (11%). Окрім цього, підприємств побільшало у сферах переробної промисловості (майже 7%), адміністративного та допоміжного обслуговування (5,7%) та логістиці, зокрема поштової та кур’єрської діяльності (5,5%). А от фізосіб-підприємців, крім айтівців, побільшало в секціях професійної, наукової та технічної діяльності — понад 10%, логістиці — майже 8% та 6% у сфері організації харчування.
За словами доктора економічних наук Романа Корнилюка, статистичні дані по відкриттю нового бізнесу свідчать про те, що економіка України виявилась достатньо стресостійкою до дії зовнішніх шоків воєнного часу, адже нові компанії та ФОПи, хоч і з нижчими темпами, але продовжували реєструватись восени 2022 року.
“Найвищу резистентність до негативних наслідків блекауту демонструють галузі торгівлі, логістики, IT, медицини, громадського харчування, бізнес-одиниці яких найчастіше з’являлись на діловій мапі країни в період масованих обстрілів. З одного боку, нові бізнеси належать в основному до сфери послуг, яка менш прив’язана до стаціонарного фізичного капіталу, а з іншого — вищий шанс на розвиток мають галузі, які забезпечують базові потреби для життя, безпеки та здоров’я населення. За окремими товарними групами спостерігається навіть сплеск ажіотажного попиту, який намагаються закрити нові ринкові гравці, наприклад, імпортери генераторів, акумуляторів, освітлювального та телекомунікаційного обладнання.
Водночас не варто робити передчасний висновок, що галузеві структурні риси нової хвилі бізнес-відкриттів визначають виключно факторами повномасштабної війни. Адже загалом у минулі роки секторальний розподіл нових компаній і ФОП був схожим. Остаточно про бізнес-досягнення нових компаній і підприємців у воєнний час можна буде говорити за результатами року та аналізу їхніх фінансових показників”, — зазначає Р. Корнилюк.
