У 2025 році Національний банк України застосував до банків та інших фінансових установ 158 заходів впливу на загальну суму 586 млн грн. Найбільше за порушення вимог фінмону припало саме на банки — 426,3 млн грн. Основною причиною стягнень стала неналежна перевірка клієнтів. Детальніше про загальні тренди на ринку щодо основних порушників, структуру та динаміку штрафів — у дослідженні YouControl.
Регуляторна стратегія НБУ дещо змінилася: за порушення законодавства у сфері фінмону відкликано лише одну ліцензію, натомість застосовано фінансові й адміністративні заходи. Зокрема, наклали 106 великих штрафів і 51 письмове застереження. Це свідчить про пріоритет економічних санкцій над закриттям установ. Вплинули й оновлення правил перевірок: Постанова Правління НБУ № 67 від 21 червня 2025 року, а також посилена увага до KYC, роботи з PEP, нерозголошення правил фінмону та якості перевірки клієнтів, що ілюструють офіційні звіти НБУ.
Хто платить найбільше: банки-порушники та парадокс надавачів платіжних послуг
Загальна сума штрафів у 586 млн грн розподілена між сегментами фінансового ринку нерівномірно. Тобто кількість накладених заходів впливу щодо окремих категорій фінансових установ не є пропорційною до сумарного обсягу їхніх грошових штрафів.
Абсолютними лідерами за сумою сплачених штрафів у 426,3 млн грн стали українські банки. На них припало понад 72% від усіх фінансових стягнень минулого року. Загалом під жорсткі заходи впливу Нацбанку у 2025 році потрапили 29 банків, щодо яких винесено 71 рішення про заходи впливу.
Справжній аналітичний парадокс 2025 року ховається в категорії надавачів платіжних послуг. За весь рік регулятор виніс щодо них лише 4 рішення, а під штрафні санкції потрапили всього 2 компанії. Проте сума штрафів, яку вони були змушені сплатити, сягнула 90,6 млн грн. Це робить середній розмір штрафу в цій категорії рекордним на ринку.
Зовсім інша стратегія нагляду у сегменті фінансових компаній. Вони стали безумовними лідерами року за масовістю порушень: 49 фінансових компаній сумарно отримали 67 рішень від НБУ. Проте їхня колективна фінансова відповідальність виявилася в рази меншою за банківську — 56,1 млн грн.
Решта фінансового ринку отримала порівняно незначні фінансові стягнення, хоча й не уникла уваги регулятора. Ломбарди (8 компаній) та страховики (3 компанії) сплатили штрафів трохи більше ніж на 6 млн грн кожен. Поміж кредитних спілок лише одна оштрафована установа поповнила бюджет на півмільйона грн.
Структура порушень: за що наклали найбільше штрафів
Аналіз рішень НБУ за 2025 рік дозволяє ідентифікувати конкретні управлінські та операційні порушення у фінансових установах. Структура накладених штрафів відображає перелік бізнес-процесів, у яких найчастіше виявлялися невідповідності законодавчим вимогам.
Фахівці YouControl виявили, що абсолютним лідером серед причин застосування заходів впливу стала неналежна перевірка клієнтів (KYC) та відсутність належної поглибленої перевірки (EDD). За рік НБУ зафіксував 58 таких порушень. Фінансові установи часто не могли пояснити економічну суть транзакцій своїх клієнтів, не враховували непрозорість джерел походження їхніх коштів або не встановлювали адекватний рівень ризику. Для регулятора це ключовий маркер потенційного відмивання грошей, тому саме за ігнорування базового правила “знай свого клієнта” призначалися найсуворіші фінансові заходи впливу.
Хронологія заходів впливу: динаміка санкцій та пікові періоди 2025 року
Динаміка накладених штрафів та заходів впливу протягом 2025 року демонструє нерівномірний розподіл регуляторного тиску. Щомісяця Національний банк поступово збільшував фінансове навантаження на порушників.
Нова реальність фінансового моніторингу
З огляду на поглиблення безвиїзного нагляду НБУ, ручні перевірки KYC та PEP стали найдорожчою помилкою фінансового сектору. Щоб убезпечити бізнес у 2026 році, установам варто трансформувати фінмоніторинг і максимально автоматизувати комплаєнс-процеси.
Окрім того, компаніям варто звернути увагу щодо актуалізації внутрішніх політик та на дисципліну звітності. Водночас налагодження внутрішнього контролю за строками подання даних до Держфінмоніторингу та своєчасним наданням відповідей на запити регулятора дозволить уникнути штрафів за організаційні недоліки.
